Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню.
И первый завет имел постановление о Богослужении и святилище земное:
Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.
ибо устроена была скиния первая, в которой был светильник, и трапеза, и предложение хлебов, и которая называется «святое».
За другою завісою — намет, що називається Святе Святих;
За второю же завесою была скиния, называемая «Святое Святых»,
він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.
имевшая золотую кадильницу и обложенный со всех сторон золотом ковчег завета, где были золотой сосуд с манною, жезл Ааронов расцветший и скрижали завета,
А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.
а над ним — херувимы славы, осеняющие очистилище; о чём не нужно теперь говорить подробно.
Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;
При таком устройстве в первую скинию всегда входят священники совершать Богослужение;
до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.
а во вторую — однажды в год один только первосвященник, не без крови, которую приносит за себя и за грехи неведения народа.
Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
Сим Дух Святой показывает, что ещё не открыт путь во святилище, доколе стоит прежняя скиния.
Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить;
Она есть образ настоящего времени, в которое приносятся дары и жертвы, не могущие сделать в совести совершенным приносящего,
які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення.
и которые с яствами и питиями, и различными омовениями и обрядами, относящимися до плоти, установлены были только до времени исправления.
А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови;
Но Христос, Первосвященник будущих благ, придя с большею и совершеннейшею скиниею, нерукотворенною, то есть не такового устроения,
і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.
и не с кровью козлов и тельцов, но со Своею Кровию, однажды вошёл во святилище и приобрел вечное искупление.
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла,
Ибо если кровь тельцов и козлов и пепел телицы, через окропление, освящает осквернённых, дабы чисто было тело,
то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!
то кольми паче Кровь Христа, Который Духом Святым принёс Себя, непорочного, Богу, очистит совесть нашу от мёртвых дел, для служения Богу живому и истинному!
І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини.
И потому Он есть ходатай нового завета, дабы вследствие смерти Его, бывшей для искупления от преступлений, сделанных в первом завете, призванные к вечному наследию получили обетованное.
Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,
Ибо, где завещание, там необходимо, чтобы последовала смерть завещателя,
адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.
потому что завещание действительно после умерших: оно не имеет силы, когда завещатель жив.
Тож і перший Завіт був освячений не без крові.
Почему и первый завет был утверждён не без крови.
Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ,
Ибо Моисей, произнеся все заповеди по закону перед всем народом, взял кровь тельцов и козлов с водою и шерстью червлёною и иссопом, и окропил как самую книгу, так и весь народ,
промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог.
говоря: «это кровь завета, который заповедал вам Бог».
І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю.
Также окропил кровью и скинию и все сосуды Богослужебные.
І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.
Да и все почти по закону очищается кровью, и без пролития крови не бывает прощения.
Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих.
Итак, образы небесного должны были очищаться сими, самое же небесное — лучшими сих жертвами.
Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас.
Ибо Христос вошёл не в рукотворенное святилище, по образу истинного устроенное, но в самое небо, чтобы предстать ныне за нас перед лицо Божие,
І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, —
и не для того, чтобы многократно приносить Себя, как первосвященник входит во святилище каждогодно с чужою кровью;
у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх.
иначе надлежало бы Ему многократно страдать от начала мира; Он же однажды, к концу веков, явился для уничтожения греха жертвою Своею.
І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,
И как человекам положено однажды умереть, а потом суд,
так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].
так и Христос, однажды принеся Себя в жертву, чтобы подъять грехи многих, во второй раз явится не для очищения греха, а для ожидающих Его во спасение.