Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав велику владу, і земля освітилася від його слави.
Потім побачив я іншого Ангела, який спускався з Небес. І була у нього велика сила, а земля освітилася Славою його.
І він вигукнув гучним голосом, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон, розпусниця! Вона стала житлом бісів, оселею всякого нечистого духа, сховищем усіх нечистих птахів і сховищем усяких нечистих і потворних звірів.
Він вигукнув могутнім голосом:
«Упав! Упав великий Вавилон,[31] розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистих птахів і огидних тварин.
«Упав! Упав великий Вавилон,[31] розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистих птахів і огидних тварин.
Тому що вином гніву своєї розпусти напоїла всі народи, і царі землі з нею розпусту чинили, і купці землі від її розкошів збагатилися!
Бо напоїла всі народи вином Божої люті за її розпусту. Царі земні чинили з нею перелюб, а купці всього світу багатіли з великої розкоші її».
І почув я інший голос з неба, який промовив: Вийди з неї, народе Мій, щоб не був ти спільником її гріхів, і щоб ти не був захоплений її карами,
Тоді я почув інший голос, що линув з Небес. І мовив він:
«Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником її гріхів, та не постраждати від того жахливого покарання, яке буде наслане на неї.
«Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником її гріхів, та не постраждати від того жахливого покарання, яке буде наслане на неї.
адже її гріхи досягли неба, і Бог згадав про її злочини.
Бо неба досягли гріхи її, та Бог не забув усі її гріховні вчинки.
Відплатіть їй так, як вона вам платила; вдвічі відплатіть за її вчинки! Чашею, якою вона черпала, — зачерпніть їй подвійно!
Відплатіть їй, розпусниці, за те, як вона зазвичай поводилася з вами, відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила. І келих вина приготуйте їй, міцнішого удвоє, аніж був той, що готувала вона вам.
Скільки славилася вона і розкошувала, стільки дайте їй мук і плачу, бо вона каже у своєму серці: Сиджу, мов цариця, і я не вдова і не побачу лиха!
Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі говорить: „Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи”.
За це одного дня найдуть на неї кари, і смерть, і плач, і голод; і вогнем буде спалена, адже сильний Господь Бог, Який судить її!
За все те в день один впадуть на неї біди: смерть, горе й голод. Вона горітиме у вогні, тому що Господь Бог, засудивший її — могутній».
І заридають, і заплачуть над нею царі землі, які чинили з нею розпусту та розкошували, коли побачать дим від її пожежі.
Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі.
Вони стоятимуть вдалині, налякані її муками, і говоритимуть: Горе, горе! О, місто велике! О, Вавилоне, — могутнє місто! За одну годину прийшов на тебе суд!
Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони:
«Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавилон! Зненацька впала на тебе кара».
«Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавилон! Зненацька впала на тебе кара».
І купці землі заридають та заплачуть над ним, бо їхніх товарів більше ніхто не купує:
Купці всього світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів:
речей із золота, срібла, коштовного каміння, перлів, вісону, пурпуру, шовку, кармазину, усякого дерева запашного, усякого посуду зі слонової кості, усякого посуду з коштовного дерева, міді, заліза, мармуру,
ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру,
кориці, пахощів, тиміаму, мира, ладану, вина, олії, борошна, пшениці, худоби, овець, коней, колісниць, рабів і людських душ.
ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:
І плоди пожадливості твоєї душі відійшли від тебе, і все сите й блискуче відійшло від тебе, — і більше їх не знайдеш.
«Вавилоне! Усе, чого ти прагнула, пропало. Вся розкіш і пишнота втрачені й ніколи не повернуться знов».
Купці всього цього, які завдяки йому збагатилися, стануть здалека і будуть жахатися від його мук, будуть ридати і плакати,
Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть:
промовляючи: Горе, горе! О, велике місто, зодягнене у вісон, і багряницю, і кармазин, і прикрашене золотом, і коштовним камінням, і перлами,
«Горе, горе великому місту-розпусниці! Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру. І прикраси на ній були із золота, коштовного каміння та перлів.
бо за одну годину загинуло таке багатство! І кожний керманич, і кожний, хто пливе до місця, і моряки, і хто працює на морі, здалека зупинилися,
І все багатство це загинуло водночас!»
Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь.
Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь.
і кричали, дивлячись на дим від його пожежі, і казали: Яке місто подібне до цього великого міста?
Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?«
І посипали порохом свої голови, і кричали, і плакали, і ридали, промовляючи: Горе, горе, велике місто, — в якому збагатилися його коштовностями всі, хто мав кораблі в морі, — бо за одну годину воно спорожніло.
Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:
«Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас!
«Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас!
Радійте ж із цього, небеса, і святі, й апостоли, і пророки, адже Бог здійснив ваш суд над ним!
Радійте, о Небеса! Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі! Бо вчинив Бог суд над нею за все, що вона вам зробила!»
А один сильний ангел узяв великий, наче жорно, камінь і кинув у море, кажучи: Так стрімко буде вкинене велике місто Вавилон, і не буде його більше.
Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:
«Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Ніколи більше не повстане воно.
«Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Ніколи більше не повстане воно.
І звуку гуслярів, і співаків, і сопілкарів, і сурмачів більше не можна буде почути в тобі, і жодний умілець будь-якого мистецтва більше не знайдеться в тобі, і шум жорен більше не почується в тобі,
Ніколи там більше не гратимуть кіфари, не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм! Ніколи не побачите там ніякого ремісника, і не почуєте звуків жорна.
і світло світильника більше не світитиме в тобі, і голос нареченого та нареченої більше не звучатиме в тобі, тому що твої купці були вельможами землі, бо твоїми чарами були введені в оману всі народи.
Ніколи не засвітиться свічник. Й ніхто ніколи не почує сміху молодят. Купці твої були сильними світу цього. І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.