Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
І п’ятий ангел засурмив, — і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні.
П’ятий Ангел засурмив у сурму, і побачив я зірку, що впала з неба на землю. І був даний їй ключ від колодязю, що вів униз до безодні.
І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і померкло сонце та повітря від диму з колодязя.
Коли вона відімкнула криницю, що вела до безодні, звідти пішов дим, ніби диміла велетенська піч; тоді сонце й небо почорніли від того диму.
І з диму на землю вийшла сарана, і дано їй владу, — таку владу, яку мають земні скорпіони.
З того диму на землю попадала сарана, і сила була дана їй жалити людей, подібно скорпіонам.
І сказано їй, щоб не шкодила земній траві, ані жодному зіллю, ані жодному дереву, але тільки людям, які не мають Божої печаті на чолах.
Але ж наказано їй було не завдавати ніякої шкоди ні траві на землі, ні жодній рослині, ані дереву, а тільки людям, у яких немає Божої печаті на чолі.
І дано їй не вбивати їх, але щоб мучилися п’ять місяців, а мука від неї — наче мука від скорпіона, коли вжалить людину.
І наказ був даний тій сарані: не вбивати людей, але болем мучити їх п’ять місяців. А біль той, як від жала скорпіона.
І в ті дні люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її; і забажають померти, та смерть втече від них.
І всі п’ять місяців шукатимуть ті люди смерті, але не знайдуть її. Вони благатимуть про смерть, та вона обходитиме їх.
А сарана та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї, наче вінці, подібні до золота, а обличчя її — наче обличчя людини.
Сарана ж та схожа була на коней, готових до бою. На головах у неї було щось на зразок золотих вінчиків, а обличчя подібні до людських.
І вона мала волосся, наче волосся в жінок, а зуби такі, як у левів;
Волосся сарани нагадувало жіноче, а зуби були, як у левів.
і мала панцери, подібні до залізної броні, а шум її крил — як від колісниць з великою кількістю коней, які біжать до бою.
На грудях у сарани були немовби залізні панцирі, а шум її крил нагадував гуркіт колесниць, що мчать на битву, запряжені багатьма кіньми.
І має хвости та жала, такі як у скорпіонів, а в тих хвостах — її влада, аби шкодити людям п’ять місяців.
Сарана мала хвости з жалом, як у скорпіонів. І в хвостах тих сили було стільки, щоб мучити людей протягом п’яти місяців.
Мала вона над собою царя — ангела безодні. Ім’я його по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки — Аполліон [1].
Царем сарани був ангел безодні на ім’я «Аваддон»,[17] гебрейською мовою, а грецькою мовою — «Аполліон» (або «Руйнівник»).
Одне горе минуло, та йдуть за ним ще два горя.
Перше велике лихо минуло. Два інших великих лиха все ще наближаються.
І шостий ангел засурмив, — і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що перед Богом,
Шостий Ангел засурмив у сурму свою, і почув я голос, що линув із чотирьох рогів золотого вівтаря, який стояв перед Богом.
який говорив до шостого ангела, який мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої ріки Євфрат!
І звернувся він до шостого Ангела з сурмою: «Звільни чотирьох Ангелів, прикутих біля річки Євфрат».
І звільнені були чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб вигубити третину людей.
Тоді чотирьох Ангелів, які були напоготові саме для цієї години, дня, місяця й року, було звільнено, щоб убити одну третину людства.
А кількість кінного війська — двадцять тисяч разів по десять тисяч, я почув їхнє число.
Загальна кількість вершників і коней у їхньому війську налічувала двісті мільйонів, і я чув це число.
Тож таким чином я у видінні побачив коней, а ті, хто сидить на них, мають броню вогненну, і гіацинтову, і сірчану. І голови коней — наче голови левів, а з їхніх уст виходить вогонь, дим і сірка.
У видінні моїм я бачив коней й вершників, які виглядали саме так: вони мали вогняно-червоні, синьо-гіацинтові й жовто-сірчані панцирі. Голови коней були схожі на левові, а з пащ у них вилітали вогонь, дим і сірка.
Від цих трьох кар: від вогню, від диму і від сірки, що виходять з їхніх уст, загинула третина людей,
Цими трьома карами — вогнем, димом і сіркою, що вилітали з їхніх пащ, було вбито третину людства.
бо влада коней була в їхніх устах і в їхніх хвостах. Хвости ж були подібні до зміїв, які мають голови і ними завдають шкоду.
Сила коней була в їхніх пащах та хвостах, бо хвости їхні були схожі на змій, які жалили й ранили людей.
А решта людей, які не загинули від цих кар, не покаялися у вчинках своїх рук, щоб не поклонятися демонам, ні золотим ідолам, ні срібним, ні мідним, ні кам’яним, котрі ні бачити не можуть, ні чути, ні ходити.
Решта людей, яких не знищили ці кари, не покаялася у своїх вчинках. Вони не перестали поклонятися демонам та бовванам золотим, срібним, мідним, кам’яним та дерев’яним, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити.