Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І Девора та Варак, син Авінеема, заспівали в той день, і вона виголосила:
В тот день, когда Сисара был разбит, Девора и Варак, сын Авиноама, пели такую песнь:
Коли постали вожді в Ізраїлі, — у виборі народу благословіть Господа!
Слава Господу! Вожди подняли армию Израиля, И шли они на битву добровольно.
Послухайте, царі, послухайте, сильні сатрапи! Я співатиму Господу, заспіваю Богові Ізраїля.
Слушайте, цари. Внимайте, правители. Тебе пою я песню эту, Боже, И музыкой своей тебя, Господь, восславлю.
Господи, при Твоєму виході із Сиїра, коли підводився Ти з поля Едома, земля затремтіла, небо засмутилося, і хмари крапали водою.
Господь, когда Ты вышел из Сеира И шёл маршем с земли Едомской, земля тряслась, небеса текли и облака проливали воду.
Гори порушилися в присутності Господа, — цей Синай в присутності Господа, Бога Ізраїля.
И сотрясались горы перед Господом, Богом горы Синай, перед Господом, Богом Израиля.
У дні Самеґара, сина Аната, у дні Яіли забракло царів і пішли протоптаними стежками, пішли покрученими шляхами.
Когда правил сын Анафов Семигар, во времена Иаили, караваны и путники окольными дорогами ходили, а главные дороги были пусты.
Не стало порадника в Ізраїлі, не стало, аж доки не постала Девора, бо постала матір в Ізраїлі!
Не стало воинов в селениях Израиля, пока к ним ты, Девора, не пришла. Пока ты не пришла, чтоб матерью им стать.
Забажали нових богів, як хліб ячмінний, чи побачу захист від списів у сорока тисячах.
Война пришла к воротам городским, когда они пошли за новыми богами. И никто не нашёл ни щита, ни меча в сорокатысячном войске Израиля.
Серце моє — в заповіданому Ізраїлеві. Сильні народу, благословіть Господа!
Вожди Израиля, сердце моё с вами. С теми, кто шёл на войну добровольно. Слава Господу!
Ви, які сидите на ослах, які сидите на колісницях,
Внимайте, люди, на белых ослицах едущие, на коврах сидящие и по дороге идущие!
проголошуйте голосом тих, хто повертається, між тими, які веселяться! Там віддадуть справедливість Господу. Праведні отримали міць в Ізраїлі. Тоді Господній народ спустився до своїх міст.
У водопоев, где собираются стада, цимбал мы слышим голоса. О подвигах Господних народ поёт. О подвигах вождей Его в Израиле. О том, как сыны Господа в битве у ворот победу одержали.
Підіймись, підіймись, Деворо! Збуди десятки тисяч в народі! Підіймись, підіймись, говори в пісні! Устань, зміцнюючись, Вараче, — зміцни, Деворо, Варака! Захопи в полон твоїх бранців, сину Авінеема!
Вставай, Девора, вставай! И песню свою запевай! Восстань, Авиноама сын, Барак, и в плен пусть будет взят твой враг!
Коли зміцніла його сила? Господи, приборкай мені сильніших за мене.
Вы, уцелевшие, к вождям своим идите. Люди Господа, ко Мне вы мощь свою несите.
Народ Єфрема нехай помститься їм у долині свого брата Веніаміна серед Твоїх народів. З мене, Махіра, вийшли допитливі, а із Завулона Господь воює за мене між сильними, які звідти, спроможного вести скіпетром.
От Ефрема из страны Амилака пришли и следом за тобою, Вениамин, пошли. Начальники шли из семьи Махира. А те, кто бронзовым жезлом владел, пришли из семьи Завулона.
В Іссахарі з Деворою послав своїх піших у долину. Навіщо ти живеш посеред губ? Простягнув ноги свої? У поділах Рувима — великі пошуки серця.
Вожди Иссахара были с Деворой. Народ его преданным был Бараку. И пешими шли в долину за ним. Много бравых солдат в твоей армии, Рувим.
Навіщо мені сидіти між масфатемцями, щоб вислуховувати свистіння тих, які встають? Щоб перейти до того, що Рувима, великі пошуки серця.
Так почему же вы у стен овчарен ваших сидели, слушая песни пастухов? И почему отряды Рувима погружены в раздумья были?
Ґалаад отаборився на другому боці Йордану, і навіщо Дан живе в кораблях? Асир поселився біля берега морів і отаборився на його берегах.
Народ Галаада спокойно жил за Иорданом. И с кораблями люди Дана оставались. На берегу морском народ Асира спокойно жил у пристаней своих.
Завулон — народ, який зганьбив свою душу до смерті, та Нефталим на висоті поля.
А народ Неффалима и народ Завулона, рискуя своей жизнью, в горах вели сраженье.
Прийшли царі й стали до бою, тоді воювали царі Ханаана в Тенаху біля води Маґедда, багато срібла вони не взяли.
Цари пришли сразиться. Ханаанские цари сражались в Фанаахе у вод Магедонских, но добыча не досталась им.
З неба воювали зорі, зі свого чину воювали із Сісарою.
С небес сражались звёзды, с путей своих с Сисарой воевали.
Потік Кісон викинув їх, потік кадимімський, потік Кісон. Потопче їх моя сильна душа.
Поток Киссона, эта древняя река, увлёк людей Сисары. Душа моя, вперёд иди, набирая силу!
Тоді відрубали копита коневі, тупотіння його сильних.
Стук копыт лошадиных о землю был слышен, когда Сисары мощные кони скакали.
Прокляніть Марозу, — сказав Господній ангел, — прокляттям прокляніть тих, хто живе в ній, бо не пішли на допомогу Господу! Наш помічник — Господь — у сильних бійцях.
Ангел Господний произнёс: "Пусть будет проклят город Мероз и жители пусть будут прокляты его за то, что с храбрыми солдатами на помощь Господу не вышли".
Нехай благословенна буде з жінок Яіла, дружина Хавера, кінейця, з-поміж жінок у наметах нехай буде благословенна.
Да будет Иаиль, Хевера Кенеянина жена, благословенна среди женщин, в шатрах живущих!
Води він попросив у неї, і дала йому молока, у посудині сильних піднесла масло.
Сисара воды просил напиться. Она же молока ему дала, в сосуде, подобающем вождям, принесла ему молока лучшего.
Свою ліву руку простягнула до кілка, праву свою — до робочої киянки, і вбитий був Сісара! Вона зранила його голову, розбила і пробила його скроню.
И, выйдя, взяла кол от шатра, а в правую руку работников молот. Кол к виску Сисары приложила и голову ему пронзила!
Між її стопами, схилившись, він упав, — заснув поміж її ніг. Де прихилив свою голову, там нещасний і поліг.
И к ногам он её опустился. Сражённый пал, к ногам её склонился и мёртвый там лежал.
Через вікно гляділа матір Сісари, через решітку вдивляючись за тими, які були із Сісарою. Чому забарилася прибути його колісниця? Чому затрималися стопи його колісниць?
В окно выглядывает мать Сисары и громко плачет, спрашивая: "Что колесницы сына долго так не едут? И почему не слышен звук копыт их лошадей?"
Мудрі її провідні жінки відповідали їй, і вона давала відповідь собі словами:
И отвечали ей служанки мудрые, как и сама она себе ответила:
Хіба ж не знайдуть його, як він ділить здобич? Як приємне чинить приятелям — на голову сильного; здобич кольорова Сісарі, — розфарбована різнокольорова здобич, різнобарвно розфарбована здобич довкола його шиї…
"Наверное, они сейчас ликуют и делят меж собой добычу. Берут себе бойцы одну иль две девицы каждый. Сисара же выбирает разноцветные одежды из добычи. Одежды, вышитые с двух сторон, какие носит победитель".