Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І сказав Ґедеонові чоловік-єфремець: Що це за діло вчинив ти нам, щоб не покликати нас, коли виходив ти воювати проти Мадіяма? І вони його сильно звинувачували.
Ефремиты сказали Гедеону:
— Почему ты так обошелся с нами? Почему ты не позвал нас, когда шел сражаться с мадианитянами?
Они сильно бранили его.
— Почему ты так обошелся с нами? Почему ты не позвал нас, когда шел сражаться с мадианитянами?
Они сильно бранили его.
А він сказав їм: Що вчинив я тепер, порівняно з вами? Хіба дозбирані Єфремом рештки не кращі від збору винограду Авієзера?
Но он ответил им:
— Что такого я совершил по сравнению с вами? Разве виноград, который добирал Ефрем не лучше, чем весь урожай моего клана, клана Авиезера?
— Что такого я совершил по сравнению с вами? Разве виноград, который добирал Ефрем не лучше, чем весь урожай моего клана, клана Авиезера?
У вашу руку Господь передав володарів Мадіяма — Орива і Зива! І що міг я вчинити такого, як ви? І вони спинилися. Тоді утихомирився їхній дух супроти нього, коли він промовив ці слова.
Бог отдал в ваши руки мадианских вождей Орива и Зива. Что же такого я мог сделать, чтобы сравниться с вами?
Когда он сказал им это, их негодование утихло.
Когда он сказал им это, их негодование утихло.
І прийшов Ґедеон до Йордану, і перейшов його, а з ним — триста мужів, підупалих духом і голодних.
Гедеон и триста воинов, которые были с ним, утомились, но, продолжали погоню. Они пришли к Иордану и переправились через него.
І сказав він мужам Сокхота: Дайте хліба народові, який зі мною, бо вони голодні, я ж женуся за Зевеем і Салманою, мадіямськими царями!
Он сказал жителям Суккота:
— Дайте моим воинам хлеба; они утомлены, а я все еще преследую мадианских царей Зеваха и Салмана.
— Дайте моим воинам хлеба; они утомлены, а я все еще преследую мадианских царей Зеваха и Салмана.
А старійшини Сокхота сказали: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоєму війську хліба?
Но правители Суккота ответили:
— Разве Зевах и Салман уже в твоих руках, чтобы нам давать хлеба твоим воинам?
— Разве Зевах и Салман уже в твоих руках, чтобы нам давать хлеба твоим воинам?
Не так! — сказав Ґедеон, — коли дасть Господь Зевея і Салману в мої руки, то натру ваші тіла в тернині пустелі й у Варконімі!
Гедеон ответил:
— За это, когда Господь отдаст в мои руки Зеваха и Салмана, я растерзаю вашу плоть пустынным терновником и шиповником.
— За это, когда Господь отдаст в мои руки Зеваха и Салмана, я растерзаю вашу плоть пустынным терновником и шиповником.
І він пішов звідти до Фануїла, і сказав їм так само, а мужі Фануїла відповіли йому так, як відповіли йому мужі Сокхота.
Оттуда он поднялся к Пениэлу и просил того же, но жители Пениэла ответили так же, как и жители Суккота.
І він пригрозив мужам Фануїла, говорячи: Коли я повернуся з миром, то рознесу цю вежу!
И он сказал жителям Пениэла:
— Когда я вернусь с победой, я разрушу эту башню.
— Когда я вернусь с победой, я разрушу эту башню.
І Зевей та Салмана — в Каркарі, а з ними — їхній табір, якихось п’ятнадцять тисяч тих, які залишилися в усьому таборі із синів сходу, а тих, котрі полягли, було сто двадцять тисяч мужів, які носили меч.
Зевах и Салман были в Каркоре с войском примерно в пятнадцать тысяч воинов — все, что осталось от войск восточных народов, всего пало сто двадцать тысяч человек, носящих оружие.
І пішов Ґедеон дорогою тих, які жили в наметах, на сході Навета напроти Зевея, і розгромив табір, а табір був самовпевнений.
Гедеон поднялся по караванному пути восточнее Новаха и Иогбеги и напал на войско врасплох.
Та Зевей і Салмана втекли, і він гнався за ними, і схопив обох царів Мадіяма: Зевея та Салману, і вигубив увесь їхній табір.
Зевах и Салман, два мадианских царя, бежали, но он погнался за ними, захватил их и поразил ужасом все их войско.
І повернувся Ґедеон, син Йоаса, з війни зі схилу Ареса.
Когда Гедеон, сын Иоаша, вернулся с битвы при возвышенности Херес,
І схопив юнака із чоловіків Сокхота, і допитав його, і написав до них — до володарів Сокхота та їхніх старійшин, до сімдесяти п’яти мужів.
он захватил юношу из Суккота, допросил его, и юноша написал ему имена семидесяти семи правителей и старейшин Суккота.
І прийшов Ґедеон до володарів Сокхота, і сказав їм: Ось Зевей і Салмана, через яких ви зганьбили мене, кажучи: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоїм ослаблим мужам хліба?
Тогда Гедеон пришел и сказал жителям Суккота:
— Вот Зевах и Салман, из-за которых вы издевались надо мной, говоря: «Разве Зевах и Салман уже в твоих руках, чтобы нам давать хлеба твоим утомленным воинам?»
— Вот Зевах и Салман, из-за которых вы издевались надо мной, говоря: «Разве Зевах и Салман уже в твоих руках, чтобы нам давать хлеба твоим утомленным воинам?»
І він узяв володарів і старійшин міста, і поволік їх по тернині пустелі, по гострих колючках, — поволік ними мужів Сокхота.
Он взял старейшин города и преподал жителям Суккота урок, наказав их пустынным терновником и шиповником.
І вежу Фануїла він розніс, і повбивав мужів міста.
Еще он разрушил башню Пениэла и перебил жителей этого города.
Тоді він запитав Зевея та Салману: Де мужі, яких ви вбили в Таворі? А вони сказали: Такі, як ти — твоя подоба схожа до них, на вигляд їхня зовнішність як у царських синів.
После этого он спросил Зеваха и Салмана:
— Каковы были те, кого вы убили на Фаворе?
— Они были, как ты, — ответили они, — каждый из них выглядел, как царский сын.
— Каковы были те, кого вы убили на Фаворе?
— Они были, как ты, — ответили они, — каждый из них выглядел, как царский сын.
Це брати мої, — сказав Ґедеон, — сини моєї матері! І поклявся їм: Живе Господь, якщо б залишили ви їх живими, не вбив би я вас!
Гедеон сказал:
— Это были мои братья, сыновья моей матери. Верно, как и то, что Господь жив, если бы вы пощадили их, я сохранил бы вам жизнь.
— Это были мои братья, сыновья моей матери. Верно, как и то, что Господь жив, если бы вы пощадили их, я сохранил бы вам жизнь.
І він сказав Єтерові, своєму первородному: Вставши, убий їх! Та його хлопець не витягнув свого меча, бо злякався, оскільки був молодим.
Повернувшись к Иеферу, своему старшему сыну, он сказал:
— Подойди и убей их!
Но Иефер не вытащил меча, потому что он был еще мальчик и боялся.
— Подойди и убей их!
Но Иефер не вытащил меча, потому что он был еще мальчик и боялся.
А Зевей і Салмана сказали: Підіймися ти, і протистій нам, бо який чоловік, така і його сила! Тож Ґедеон піднявся і вбив Зевея та Салману, і забрав прикраси, які були на шиях їхніх верблюдів.
Зевах и Салман сказали:
— Подойди и убей нас сам. Каков человек, такова и его сила.
Гедеон подошел и убил Зеваха и Салмана, и забрал украшения,42 которые были на шеях их верблюдов.
— Подойди и убей нас сам. Каков человек, такова и его сила.
Гедеон подошел и убил Зеваха и Салмана, и забрал украшения,42 которые были на шеях их верблюдов.
Після цього ізраїльські мужі звернулися до Ґедеона: Пануй над нами, ти і твої сини, бо ти нас врятував з руки Мадіяма!
Израильтяне сказали Гедеону:
— Правь нами — ты, и твой сын, и твой внук, — ведь ты спас нас от руки мадианитян.
— Правь нами — ты, и твой сын, и твой внук, — ведь ты спас нас от руки мадианитян.
А Ґедеон сказав їм: Не пануватиму я над вами, і не пануватиме мій син над вами, — Господь пануватиме над вами!
Но Гедеон сказал им:
— Я не буду править вами, и мой сын не будет править вами. Править вами будет Господь.
— Я не буду править вами, и мой сын не будет править вами. Править вами будет Господь.
Та матиму я до вас прохання, — сказав їм Ґедеон, — дайте мені, кожний з вас, сережку зі своєї здобичі! (Адже в них було багато золотих сережок, оскільки були ізмаїльцями).
Затем Гедеон сказал им:
— Я прошу у вас одного: пусть каждый из вас даст мне по серьге из своей доли добычи.
(У врагов43 были золотые серьги, потому что они были измаильтянами.)
— Я прошу у вас одного: пусть каждый из вас даст мне по серьге из своей доли добычи.
(У врагов43 были золотые серьги, потому что они были измаильтянами.)
А вони сказали: Неодмінно дамо! [1] І він розстелив свій одяг, і кожний кинув туди золоту сережку зі своєї здобичі.
Они ответили:
— Охотно.
Расстелив одежду, каждый бросил в нее по серьге из своей добычи.
— Охотно.
Расстелив одежду, каждый бросил в нее по серьге из своей добычи.
І була вага золотих сережок, які він випросив, тисяча сімсот сиклів золота, за винятком посуду, ланцюжків підвіски і порфірового одягу, що на мадіямських царях, і за винятком золотих нашийників, які на шиях їхніх верблюдів.
Золотые серьги, которых он попросил, весили тысячу семьсот шекелей,44 (это не считая украшений, подвесок и пурпурных одежд, которые носили мадианские цари, и цепочек, которые были на шеях у их верблюдов).
І переробив його Ґедеон в ефод, і поставив його у своєму місті, в Ефраті. І весь Ізраїль там чинив розпусту за ним, і було для Ґедеона і його дому на спокусу.
Гедеон сделал из золота эфод,45 который оставил в Офре, своем городе. Все израильтяне начали распутничать, поклоняясь эфоду, и так он стал западней для Гедеона и его семьи.
А Мадіям був засоромлений перед ізраїльськими синами і не підносив більше своєї голови. І земля мала спокій сорок років у дні Ґедеона.
Мадиан смирился перед израильтянами и больше уже не поднимал головы. Пока был жив Гедеон, земля покоилась в мире сорок лет.
А в Ґедеона було сімдесят синів, які вийшли з його стегон, бо в нього було багато жінок.
У него было семьдесят сыновей потому, что у него было много жен.
І його наложниця, яка в Сікімах, вона народила йому сина і дала йому ім’я Авімелех.
Его наложница, которая жила в городе Шехеме, также родила ему сына, которого он назвал Авимелехом.
І помер Ґедеон, син Йоаса, у добрій старості, і був похований у гробниці Йоаса, свого батька, в Ефраті, батька Авієзрія.
Гедеон, сын Иоаша, умер в глубокой старости и был похоронен в гробнице своего отца в Офре, в земле клана авиезеритов.
І сталося, коли Ґедеон помер, то ізраїльські сини відвернулися і чинили розпусту за Ваалами, і поставили собі Ваалверіта в завіт їм, щоби був він за бога.
Как только Гедеон умер, израильтяне опять начали распутничать, поклоняясь Баалам. Они поставили своим богом Баал-Берита и
І не згадали ізраїльські сини свого Господа Бога, Який визволив їх з руки всіх їхніх ворогів навкруги.
не помнили о Господе, своем Боге, Который избавил их от рук окружавших их врагов.