Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І пішов Авімелех, син Єроваала, у Сікіми, до братів своєї матері, і звернувся до них і до всієї родини дому своєї матері, говорячи:
Авимелех, сын Еруббаала, пришел к братьям своей матери в Шехем и сказал им и всему клану своей матери:
Скажіть же до вух сікімських мужів: Що є краще? Щоб володіли вами сімдесят мужів — усі сини Єроваала, чи щоб володів вами один муж? І пригадайте, що я є вашим тілом і вашою кістю.
— Спросите всех жителей Шехема: «Что для вас лучше, чтобы вами правили все семьдесят сыновей Еруббаала или всего лишь один?» Помните, что я — ваша плоть и кровь.
І заговорили брати його матері про нього до вух усіх сікімських братів усі ці слова, і звернули їхні серця за Авімелехом, бо сказали: Він є нашим братом!
Когда братья его матери пересказали все это жителям Шехема, они склонились на сторону Авимелеха, потому что говорили: «Он наш брат».
І дали йому сімдесят срібняків з дому Ваала-завіту, і Авімелех найняв за них мужів пустих і страшних, і пішли за ним.
Они дали ему семьдесят шекелей46 серебра из храма Баал-Берита, и Авимелех нанял на них праздных и безрассудных людей, которые пошли за ним.
І він увійшов у дім свого батька в Ефраті та повбивав своїх братів, синів Єроваала, сімдесятьох мужів, на одному камені. І залишився тільки Йоатам, найменший син Єроваала, оскільки заховався.
Он пришел в дом своего отца в Офре и убил семьдесят своих братьев, сыновей Еруббаала, на одном камне. Но Иотам, самый младший сын Еруббаала, спрятался и спасся.
І зібралися всі мужі Сікімів і весь дім Мааллона, пішли і біля Дуба бунту в Сікімах настановили Авімелеха царем.
Все жители Шехема и Бет-Милло собрались у дуба в Шехеме и провозгласили Авимелеха царем.
Про це сповістили Йоатамові, і він пішов і став на верхів’ї гори Ґарізін, підняв свій голос і закликав, волаючи до них: Послухайте мене, мужі Сікімів, і нехай вас послухає Бог.
Когда об этом рассказали Иотаму, он поднялся на вершину горы Гаризим и закричал им:
— Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
— Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
Вирішили дерева піти [1]й помазати собі царя і сказали оливковому дереву: Царюй над нами!
Пошли однажды деревья помазать над собою царя. Они сказали оливе: «Царствуй над нами».
І сказало їм оливкове дерево: Залишивши мою поживність, яку в мені прославили Бог і люди, піду панувати над деревами?
Но олива сказала: «Бросить ли мне свое масло — богов и людей им славят, — чтобы править деревьями?»
І сказали дерева фіговому дереву: Іди, царюй над нами!
Инжиру сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
І відповіла їм смоківниця: Залишивши мою солодкість і мій добрий плід, піду панувати над деревами?
Но сказал им инжир: «Бросить ли мне свой плод, такой хороший и вкусный, чтобы править деревьями?»
І звернулися дерева до виноградної лози: Іди, царюй над нами!
Сказали деревья лозе виноградной: «Ты приди, царствуй над нами».
І сказала їм виноградна лоза: Залишивши моє вино, людську веселість, що від Бога, піду панувати над деревами?
Но лоза им сказала: «Бросить ли мне свой сок — богов и людей веселит он, — чтобы править деревьями?»
І промовили дерева до тернини: Підіймися, ти, і царюй над нами!
Тогда терновнику сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
А тернина запитала в дерев: Чи справді ви помазуєте мене на царя над вами? Давайте, довіртеся моєму захисту! Якщо ж ні, нехай вийде вогонь з тернини і пожере ліванські кедри!
И терновник ответил деревьям: «Если вы и вправду хотите помазать меня над собою царем, то приходите, в тени моей покойтесь; но если нет, то пусть выйдет из терновника пламя и пожрет ливанские кедры».
А тепер, якщо по правді й в досконалості вчинили ви і поставили Авімелеха, і якщо добре вчинили ви з Єроваалом і з його домом, і якщо за віддачею його рук учинили ви йому,
Итак, честно ли и достойно ли вы поступили, провозгласив Авимелеха царем? По совести ли вы поступили с Еруббаалом и его семьей, так ли обошлись с ним, как он того заслуживает?
коли воював мій батько за вас і покладав свою душу за вашу, і вирвав вас з руки Мадіяма,
Мой отец сражался за вас, рисковал жизнью, чтобы избавить вас от руки Мадиана
а ви сьогодні повстали проти дому мого батька і вбили його синів — сімдесят мужів на одному камені, і поставили царем над мужами Сікімів Авімелеха, сина його рабині, бо він є вашим братом!
(но сегодня вы восстали против семьи моего отца, убили семьдесят его сыновей на одном камне и сделали Авимелеха, сына его рабыни, царем над жителями Шехема, потому что он ваш брат).
Якщо ж по правді й в досконалості вчинили ви з Єроваалом і його домом у цей день, то будьте благословенні ви і радійте Авімелехом, і нехай радіє і він вами!
Если сегодня вы поступили с Еруббаалом и его семьей честно и достойно, то радуйтесь за Авимелеха, и пусть он радуется за вас!
Якщо ж ні, нехай вийде вогонь з Авімелеха і нехай пожере мужів Сікімів і дім Мааллона! А якщо ні, то нехай вийде вогонь від мужів Сікімів і з дому Мааллона і пожере Авімелеха!
Но если нет, то пусть из Авимелеха выйдет пламя и пожрет вас, жители Шехема и Бет-Милло, и пусть из вас, жители Шехема и Бет-Милло, выйдет пламя и пожрет Авимелеха!
Йоатам утік і попрямував дорогою, побіг до Рари і поселився там від обличчя Авімелеха, свого брата.
Иотам бежал и поселился в городе Беэре, потому что боялся своего брата Авимелеха.
Та Бог послав злого духа між Авімелехом і між мужами Сікімів, і мужі Сікімів відкинули дім Авімелеха,
Бог послал злого духа между Авимелехом и жителями Шехема, и жители Шехема стали поступать с Авимелехом вероломно.
щоб навести несправедливість, учинену сімдесятьом синам Єроваала, і покласти їхню кров на їхнього брата Авімелеха, який убив їх, і на мужів Сікімів, котрі зміцняли його руки, коли він убивав своїх братів.
Это произошло, чтобы жестокость с семьюдесятью сыновьями Еруббаала была наказана,47 и кровь их легла на их брата Авимелеха и на жителей Шехема, которые помогли ему убить своих братьев.
І мужі Сікімів зробили на нього засідку на верхів’ях гір, і грабували всіх, хто проходив дорогою повз них. І про це сповістили Авімелехові.
Жители Шехема из вражды к нему устраивали засады на горных вершинах, чтобы грабить каждого проходящего мимо, и об этом было донесено Авимелеху.
У Сікіми прийшов Ґаал, син Аведа, і його брати, і мужі Сікімів понадіялися на нього.
В Шехем пришел Гаал, сын Эведа, вместе со своими братьями, и жители Шехема поверили ему.
Вони пішли в поле, збирали свій виноград і вичавлювали, зробили забаву і ввійшли в дім їхнього бога, їли, пили і проклинали Авімелеха.
Они вышли в поле, собрали виноград, давили его и праздновали. Они пошли в храм своего бога, ели и пили и проклинали Авимелеха.
І Ґаал, син Аведа, сказав: Хто такий Авімелех, ким є син Сихема, що служитимемо йому? Хіба не цей син Єроваала і його раб Зевул, його підглядач, з мужами Еммора, батька Сихема? Тож чому ми служитимемо йому?
Гаал, сын Эведа, сказал:
— Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
— Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
І хто дасть цей народ у мою руку? Усуну Авімелеха і скажу Авімелехові: Помнож твоє військо і виступи!
Если бы только эти люди были у меня под началом! Тогда я избавился бы от Авимелеха. Я бы сказал48 ему: «Собери свое войско и выходи!»
А Зевул, начальник міста, почув слова Ґаала, сина Аведа, і запалав гнівом.
Когда Зевул, правитель города, услышал слова Гаала, сына Эведа, он очень разгневался.
Він послав послів до Авімелеха з дарами, кажучи: Ось Ґаал, син Аведа, і його брати прийшли до Сікімів, і вони бунтують місто проти тебе;
Он тайно послал вестников к Авимелеху, чтобы сказать ему:
— Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
— Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
тепер же встань уночі, ти і народ, який з тобою, і зроби засідку в полі,
Итак, приходи ночью со своими воинами и устрой в поле засаду.
і буде вранці, коли сходить сонце, піднімешся і витягнешся в напрямку до міста, і ось він і народ, який з ним, вийдуть на тебе, і ти вчиниш з ним так, як тільки спроможеться твоя рука.
А утром, на рассвете, напади на город. Когда Гаал и его воины выйдут против тебя, делай с ними все, что можешь.
Тож Авімелех і весь народ, який з ним, піднялися вночі і зробили засідку під Сікімами на чотирьох кінцях.
Авимелех вместе со всеми своими воинами отправился в путь, и они залегли в засаду у Шехема четырьмя отрядами.
І сталося вранці, вийшов Ґаал, син Аведа, і став біля входу в браму міста, а Авімелех і народ, що з ним, піднявся із засідок.
А Гаал, сын Эведа, вышел и стоял у входа в городские ворота как раз тогда, когда Авимелех и его воины выходили из засады.
І побачив Ґаал, син Аведа, народ і сказав Зевулові: Ось народ, який сходить з верхівок гір! А Зевул сказав йому: Тінь гір ти вважаєш за людей.
Увидев их, Гаал сказал Зевулу:
— Гляди, с горных вершин спускаются люди!
Зевул ответил:
— Тени от гор кажутся тебе людьми.
— Гляди, с горных вершин спускаются люди!
Зевул ответил:
— Тени от гор кажутся тебе людьми.
І продовжив ще Ґаал говорити, кажучи: Ось народ, який сходить від моря, яке є посеред землі, одна частина йде з дороги Лісу видючих.
Но Гаал вновь сказал:
— Гляди, с возвышенности49 спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.50
— Гляди, с возвышенности49 спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.50
І сказав йому Завул: Де тепер є твої уста, що говорять: Хто такий Авімелех, що служитимемо йому? Хіба ось це не народ, який ти зневажив? Вийди тепер і воюй з ним!
Зевул сказал ему:
— Где твоя похвальба,51 ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
— Где твоя похвальба,51 ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
І вийшов Ґаал з-перед обличчя сікімських мужів, і воював проти Авімелеха.
Гаал пошел во главе жителей Шехема и сразился с Авимелехом.
Авімелех прогнав його, і він утік з-перед його обличчя. І полягло багато вбитих — аж до брам міста.
Авимелех погнался за ним, и он побежал от него. Многие пали ранеными у самого входа в ворота.
І поселився Авімелех в Арімі. А Зевул вигнав Ґаала і його братів, щоб не жили в Сікімах.
Авимелех расположился в Аруме, а Зевул выгнал Гаала и его братьев из Шехема.
І сталося вранці, вийшов народ на рівнину, і про це сповістили Авімелехові.
На следующий день жители Шехема вышли в поле, и об этом донесли Авимелеху.
Тож він узяв людей, розділив їх на три частини і зробив проти нього засідку. Він спостерігав, і ось народ вийшов із міста, тож він піднявся на них і розгромив їх.
Он взял своих воинов, разделил их на три отряда и устроил в поле засаду. Увидев людей, которые выходили из города, он поднялся и напал на них.
Авімелех і частини, які з ним, вишикувалися і стали біля брам міста, а дві частини кинулися на всіх, які в полі, і він винищив їх.
Авимелех и отряды, которые были с ним, поспешили занять место у входа в городские ворота, а два отряда ринулись на тех, кто был в поле, и стали убивать их.
Авімелех воював проти міста весь той день, і він узяв місто, народ, який в ньому, він вигубив, а місто знищив і посіяв його сіллю.
Весь день Авимелех воевал с городом, пока не взял его и не перебил его жителей. После этого он сровнял город с землей и засыпал это место солью.
І почули про це всі мужі сікімської башти, і ввійшли в укріплення дому Ваала-завіту.
Услышав об этом, все жители Шехемской башни вошли в убежище храма Эл-Берита.52
А Авімелехові сповістили, що всі мужі сікімської башти зібралися.
Когда Авимелеху донесли, что они собрались там,
І пішов Авімелех до гори Селмон, він і весь народ, який з ним, і взяв Авімелех сокиру у свою руку, нарубав в’язку дров, узяв її, поклав на свою спину і сказав народові, який з ним: Коли бачите, що я чиню, то швидко чиніть так, як я.
он вместе со всеми своими воинами поднялся на гору Цалмон. Он взял топор, срубил несколько веток и положил их на плечи. Затем он приказал воинам, которые были с ним:
— Быстро делайте то же, что и я.
— Быстро делайте то же, что и я.
І кожний з них нарубав в’язку, понесли і пішли за Авімелехом, поклали під укріпленням і спалили ними укріплення вогнем. І померли всі мужі сікімської башти, приблизно тисячу чоловіків і жінок.
И все его воины нарубили веток и пошли за Авимелехом. Они сложили их у убежища и подожгли его вместе с теми, кто в нем был. И все, кто был в Шехемской башне, около тысячи мужчин и женщин, погибли.
І пішов Авімелех до Тевеси, взяв її в облогу і захопив її.
Затем Авимелех пошел к Тевецу, осадил его и захватил.
А посеред міста була сильна башта, і туди втекли всі чоловіки та жінки, і всі старійшини міста. Вони закрили за собою вхід і вийшли на дах башти.
Но в городе была крепкая башня, и туда бежали все мужчины и женщины — все жители города. Они заперлись изнутри и поднялись на крышу башни.
Авімелех підійшов до башти, і вони воювали проти неї. І наблизився Авімелех до брами башти, щоб спалити її вогнем.
Авимелех пришел к башне и напал на нее, но когда он приблизился ко входу, чтобы поджечь ее,
А одна жінка скинула жорновий камінь на голову Авімелеха і проломила його череп.
одна женщина сбросила ему на голову обломок жернова и проломила ему череп.
І він закричав швидко до слуги, який носить його зброю, і сказав йому: Витягни свій меч і вбий мене, щоби часом не сказали: Жінка його вбила! І слуга Авімелеха прошив йогомечем, і Авімелех помер.
Он тотчас же подозвал своего оруженосца и сказал ему:
— Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина».
Слуга пронзил его, и он умер.
— Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина».
Слуга пронзил его, и он умер.
І побачили ізраїльські мужі, що помер Авімелех, і кожний пішов до своєї місцевості.
Увидев, что Авимелех умер, израильтяне разошлись по домам.
Тож Бог повернув зло Авімелеха, яке він учинив своєму батькові, що вбив сімдесятьох своїх братів.
Так Бог воздал за зло, которое Авимелех сделал своему отцу, убив семьдесят своих братьев.