Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І сталося, коли судді судили, а в землі настав голод, то чоловік із Вифлеєма юдейського пішов, щоби жити в полі Моава, — він, його жінка та його сини.
Elimelech Moves His Family to Moab
In the days when the judges ruled in Israel, a severe famine came upon the land. So a man from Bethlehem in Judah left his home and went to live in the country of Moab, taking his wife and two sons with him.
In the days when the judges ruled in Israel, a severe famine came upon the land. So a man from Bethlehem in Judah left his home and went to live in the country of Moab, taking his wife and two sons with him.
Ім’я чоловіка — Авімелех, ім’я його жінки — Ноемінь, імена двох їхніх синів — Маалон і Хелеон, ефратійці з Вифлеєма юдейського. Вони прибули на поле Моава і перебували там.
The man’s name was Elimelech, and his wife was Naomi. Their two sons were Mahlon and Kilion. They were Ephrathites from Bethlehem in the land of Judah. And when they reached Moab, they settled there.
Та Авімелех, чоловік Ноеміні, помер і вона залишилася зі своїми двома синами.
Then Elimelech died, and Naomi was left with her two sons.
Вони взяли собі жінок-моавійок (ім’я першої — Орфа, ім’я другої — Рут) і жили там якихось десять років.
The two sons married Moabite women. One married a woman named Orpah, and the other a woman named Ruth. But about ten years later,
Та згодом померли обидва, Маалон і Хелеон, і жінка залишилася без свого чоловіка і без обох своїх синів.
both Mahlon and Kilion died. This left Naomi alone, without her two sons or her husband.
Вона та дві її невістки піднялися і повернулися з моавського поля, бо почули на полі Моава, що Господь відвідав Свій народ, щоби дати їм хліба.
Naomi and Ruth Return
Then Naomi heard in Moab that the LORD had blessed his people in Judah by giving them good crops again. So Naomi and her daughters-in-law got ready to leave Moab to return to her homeland.
Тож вона вирушила з того місця, де перебувала, — вона і з нею дві її невістки, — і вони йшли дорогою, щоб повернутися в землю Юди.
With her two daughters-in-law she set out from the place where she had been living, and they took the road that would lead them back to Judah.
І тоді Ноемінь сказала своїм невісткам: Ідіть, поверніться кожна в дім своєї матері! Нехай Господь учинить вам милосердя, як і ви чинили з померлими і зі мною.
But on the way, Naomi said to her two daughters-in-law, “Go back to your mothers’ homes. And may the LORD reward you for your kindness to your husbands and to me.
Нехай Господь дасть вам, щоб ви знайшли спочинок — кожна в домі свого чоловіка. І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос і заплакали.
May the LORD bless you with the security of another marriage.” Then she kissed them good-bye, and they all broke down and wept.
Вони сказали їй: Ми повернемося з тобою до твого народу!
“No,” they said. “We want to go with you to your people.”
А Ноемінь сказала: Поверніться ж, мої дочки, і навіщо підете зі мною? Хіба є ще в мене сини в моєму лоні й будуть вам за чоловіків?
But Naomi replied, “Why should you go on with me? Can I still give birth to other sons who could grow up to be your husbands?
Поверніться ж, мої дочки, тому що я зістарилася, щоби бути заміжньою за чоловіком, бо я сказала: Коли було б мені можливо вийти за чоловіка і народити синів,
No, my daughters, return to your parents’ homes, for I am too old to marry again. And even if it were possible, and I were to get married tonight and bear sons, then what?
чи зачекаєте на них, аж доки не змужніють? Хіба чекатимете на них, щоб не вийти заміж за чоловіка? Ні, мої дочки, бо гірко стало мені за вас, тому що на мене найшла Господня рука!
Would you wait for them to grow up and refuse to marry someone else? No, of course not, my daughters! Things are far more bitter for me than for you, because the LORD himself has raised his fist against me.”
І вони підняли свій голос і знову заплакали. І тоді Орфа поцілувала свою свекруху й повернулася до свого народу, Рут же пішла за нею.
And again they wept together, and Orpah kissed her mother-in-law good-bye. But Ruth clung tightly to Naomi.
Ось твоя подруга-невістка повернулася до свого народу і до своїх богів, — промовила Ноемінь до Рути, — повернися ж і ти за твоєю подругою-невісткою!
“Look,” Naomi said to her, “your sister-in-law has gone back to her people and to her gods. You should do the same.”
Та Рут відповіла: Хай не станеться, щоб я залишила тебе чи повернулася назад від тебе. Бо куди підеш ти, піду туди і я, і де ти проживатимеш, там проживатиму і я. Твій народ буде моїм народом, і твій Бог — моїм Богом!
But Ruth replied, “Don’t ask me to leave you and turn back. Wherever you go, I will go; wherever you live, I will live. Your people will be my people, and your God will be my God.
І де помреш ти, там і я помру і там буду похована. Це нехай учинить мені Господь, і це додасть, бо тільки смерть розлучить нас!
Wherever you die, I will die, and there I will be buried. May the LORD punish me severely if I allow anything but death to separate us!”
Ноемінь, побачивши, що вона вирішила, аби йти з нею, перестала про це говорити до неї.
When Naomi saw that Ruth was determined to go with her, she said nothing more.
Вони обидві йшли, аж доки вони не прийшли до Вифлеєма. І ціле місто загуділо про них, люди говорили: Чи це Ноемінь?
So the two of them continued on their journey. When they came to Bethlehem, the entire town was excited by their arrival. “Is it really Naomi?” the women asked.
А вона сказала їм: Не звіть мене Ноемінь [1] , а звіть мене Гірка, бо сильно засмученою зробив мене Всесильний.
Я пішла в достатку, а Господь повернув мене з порожніми руками, тож чому називаєте мене Ноемінь? Господь упокорив мене, і Всесильний завдав мені зла.
Тож Ноемінь і її невістка Рут, моавійка, повернулися, повертаючись з поля Моава, вони прибули до Вифлеєма на початку жнив ячменю.
So Naomi returned from Moab, accompanied by her daughter-in-law Ruth, the young Moabite woman. They arrived in Bethlehem in late spring, at the beginning of the barley harvest.