Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
У Ноеміні була людина, родич її чоловіка, людина сильна і владна з роду Авімелеха, і його ім’я — Вооз.
В Вифлееме жил очень богатый человек по имени Вооз. Вооз был одним из близких родственников Ноемини. Он был из племени Елимелехова.
Якось моавійка Рут сказала Ноеміні: Піду я в поле і збиратиму колоски позаду женців, де тільки знайду милість у їхніх очах. А та відповіла їй: Іди, дочко.
Однажды Руфь (моавитянка) сказала Ноемини: "Пойду я на поле. Может, найдётся человек, который будет добр ко мне и позволит подбирать колосья, которые останутся на его поле".
І вона пішла, і збирала в полі за женцями. І випадково потрапила на частини поля Вооза, який з роду Авімелеха.
Ноеминь сказала: "Хорошо, дочь моя, пойди". И пошла Руфь на поле. Она шла позади жнецов и подбирала колосья, которые они оставляли. Оказалось, что та часть поля принадлежала Воозу, человеку из племени Елимелехова.
І ось прийшов Вооз із Вифлеєма, і сказав женцям: Господь з вами! А вони відповіли йому: Нехай Господь тебе благословить!
Когда на поле из Вифлеема пришёл Вооз, он приветствовал своих жнецов словами: "Господь с вами!" И жнецы ответили: "Да благословит тебя Господь!"
І сказав Вооз своєму слузі, який був над женцями: Чия ця молодиця?
Затем Вооз спросил слугу, который отвечал за жнецов: "Чья это девушка?"
У відповідь слуга, який стояв над женцями, сказав: Молодиця — це моавійка, котра повернулася з Ноемінню з моавського поля.
Слуга ответил: "Это та моавитянка, которая пришла с Ноеминью с моавитских полей.
А вона сказала: Тож я збиратиму, і буду визбирувати поміж снопами за женцями! І вона пішла, і була від ранку аж до вечора, не спочила в полі ані трохи.
Она пришла рано утром и спросила разрешения следовать за жнецами и подбирать колосья, оставленные на земле. Она работает с самого утра и до сих пор. И отдыхала она в укрытии очень мало. Её дом вон там".
І промовив Вооз до Рути: Чи ти не чула, дочко? Не ходи збирати на іншому полі, не йди звідси, приєднайся тут до моїх молодиць!
И сказал Вооз Руфи: "Послушай, дитя моё. Ты можешь оставаться на моём поле и собирать колосья. Тебе не нужно идти на другие поля. Продолжай следовать за моими работницами.
Очі твої хай будуть на полі, де жатимуть, і підеш за ними. Ось я дав вказівку слугам не чіпати тебе, і коли ти відчуватимеш спрагу, то підеш до посудини і питимеш, звідки черпають воду слуги.
Следи за тем, на какое поле они идут, и следуй за ними. Я приказал слугам не беспокоить тебя. Когда ты захочешь пить, иди и пей из тех же сосудов, из которых пьют мои слуги".
І вона впала долілиць, поклонилася до землі й сказала йому: Чому так, що я знайшла милість у твоїх очах, щоб на мене звертати увагу? Я ж чужинка!
Руфь поклонилась Воозу до самой земли и сказала: "Я удивлена, что ты даже заметил меня. Ты очень добр ко мне, несмотря на то, что я чужеземка".
Та Вооз у відповідь сказав їй: Мені таки сповістили [1] те, що ти вчинила зі своєю свекрухою після смерті твого чоловіка, і як ти залишила твого батька, твою матір і землю, де ти народилася, і пішла до народу, якого ти не знала вчора і третього дня.
Вооз ответил ей: "Я знаю о том, как ты отнеслась к своей свекрови Ноемини. Я знаю, что ты помогала ей даже после смерти твоего мужа. И знаю, что ты оставила отца и мать и свою родину. Ты пришла с Ноеминью к народу, которого раньше не знала.
Нехай Господь винагородить тебе за твоє діло, і нехай твоя винагорода буде повна перед Господом, Богом Ізраїля, до Якого ти прийшла, щоб мати надію під Його крилами.
Господь, Бог Израиля, воздаст тебе за всё хорошее, что ты сделала. И будешь ты вознаграждена сполна Господом, Богом Израиля. Ты пришла искать покой под его крылами, и Он защитит тебя".
Вона ж сказала: Нехай знайду я милість у твоїх очах, володарю, бо ти мене потішив, адже ти заговорив до серця твоєї рабині, і ось я буду, як одна з твоїх рабинь.
Тогда Руфь сказала: "Ты очень добр ко мне, господин. Я всего лишь слуга. Я даже не стою ни одной из твоих служанок. Но ты сказал мне добрые слова и утешил меня".
А Вооз їй сказав: Вже час їсти, іди сюди і їстимеш хліб, і замочиш твій кусок у квасі. Тож Рут сіла біля женців, а Вооз наклав їй смаженого зерна. Вона поїла, наситилася і відійшла.
Во время обеда Вооз сказал Руфи: "Подойди сюда! Поешь немного нашего хлеба и обмакивай хлеб свой в уксус". Руфь села возле работников. Вооз дал ей немного жареных зёрен, и Руфь ела, пока не насытилась, и еды ещё оставалось немного.
І піднялася збирати, а Вооз дав вказівку своїм слугам, наказуючи: Нехай збирає і між снопами, і не засоромите її!
Затем Руфь встала и вернулась к работе. А Вооз приказал своим слугам: "Позвольте Руфи подбирать даже между снопами. Не останавливайте её
Ви обов’язково носіть [2] до неї і навіть підкидайте [3] їй із зібраного, — залиште і нехай підбирає, і не забороните їй!
и бросайте на землю немного полных зерном колосьев, чтобы облегчить ей работу".
Тож вона збирала в полі аж до вечора, і вимолотила те, що зібрала, і вийшло біля ефи ячменю.
Руфь работала на поле до самого вечера. Затем она отделила зерно от шелухи, и оказалось там около ефы ячменя.
Вона взяла і пішла до міста, і її свекруха побачила те, що вона зібрала. А Рут, витягнувши те, що залишилося з їжі після того, як вона наситилася, дала їй.
Руфь понесла собранное зерно в город, показала его свекрови и дала ей еду, которая осталась у неё после обеда.
Її ж свекруха запитала в неї: Де ти сьогодні збирала, і де ти працювала? Нехай буде благословенний той, хто зглянувся на тебе. І Рут сповістила своїй свекрусі, де працювала, і сказала: Вооз ім’я чоловіка, в якого я сьогодні працювала.
Свекровь спросила её: "Где ты работала? Где ты собрала всё это зерно? Да будет благословен тот, кто заметил тебя". И Руфь ответила: "Человека, у которого я сегодня работала, зовут Вооз". Ноеминь сказала: "Да благословит Господь его за проявленную милость как к живым, так и к мёртвым!"
Тоді Ноемінь сказала своїй невістці: Благословенний він є Господом, бо не відняв свого милосердя від живих і від мертвих. Він нам чоловік-родич, — продовжила говорити до неї Ноемінь, — з наших найближчих родичів.
Затем она сказала своей невестке: "Вооз — один из наших родственников и один из наших покровителей. "
А Рут відповіла своїй свекрусі: Він навіть мені сказав: Приєднайся до моїх слуг, аж доки всі не закінчать жнива, які в мене залишаються.
Руфь сказала: "Вооз разрешил мне вернуться и продолжить работу. Он сказал, что я могу работать рядом с его служанками до конца жатвы".
І промовила Ноемінь до своєї невістки Рути: Добре, дочко, що ти пішла з його молодицями, тож не зустрінуть тебе на іншому полі.
Ноеминь сказала своей невестке: "Очень хорошо, что ты сможешь работать рядом с его служанками, потому что на другом поле тебя может кто-нибудь оскорбить".
І Рут приєдналася до молодиць Вооза, щоби збирати, аж доки той не закінчив жнива ячменю і пшениці. Вона проживала зі своєю свекрухою.
И Руфь продолжала работать рядом со служанками Вооза. Так она собирала зерно до самого конца жатвы ячменя и до самого конца жатвы пшеницы, живя у своей свекрови Ноемини.