Переклад Турконяка

New King James Version

А Вооз прийшов до брами міста, сів там, і ось проходив найближчий родич, про якого говорив Вооз, і Вооз сказав йому: Підійди, такий-то, сядь тут! — і він підійшов і сів.

1

Boaz Redeems Ruth

Now Boaz went up to the gate and sat down there; and behold, the close relative of whom Boaz had spoken came by. So Boaz said, “Come aside, [a]friend, sit down here.” So he came aside and sat down.

2

А Вооз узяв десять мужів зі старійшин міста і сказав: Сядьте тут! — і вони сіли.

2

And he took ten men of the elders of the city, and said, “Sit down here.” So they sat down.

3

А Вооз сказав найближчому родичеві: Мова йде про частину поля, яка є власністю нашого брата Авімелеха, що дана Ноеміні, котра повернулася з моавського поля.

3

Then he said to the close relative, “Naomi, who has come back from the country of Moab, sold the piece of land which belonged to our brother Elimelech.

4

І я сказав: Повідомлю тебе, запропонувавши: Придбай це в присутності тих, які сидять тут, і перед старійшинами мого народу. Якщо викуповуєш, то викупляй; якщо ж не викуповуєш, то сповісти мені, і знатиму, бо немає іншого, хіба що ти, щоб викупити, а я є після тебе. І той сказав: Я є найближчим родичем, я викуплю!

4

And I thought to [b]inform you, saying, ‘Buy it back in the presence of the inhabitants and the elders of my people. If you will redeem it, redeem it; but if [c]you will not redeem it, then tell me, that I may know; for there is no one but you to redeem it, and I am next after you.’ ”
And he said, “I will redeem it.”

5

Тоді Вооз сказав: У день, коли придбаєш поле з руки Ноеміні та від Рути, моавійки, жінки померлого, то тобі треба і її взяти, щоб воскресити ім’я померлого в його спадку.

5

Then Boaz said, “On the day you buy the field from the hand of Naomi, you must also buy it from Ruth the Moabitess, the wife of the dead, to [d]perpetuate the name of the dead through his inheritance.”

6

А найближчий родич сказав: Тоді не зможу викупити собі, щоби часом я не знищив свого спадку. Викупи собі моє право найближчого родича, бо я не зможу викупити.

6

And the close relative said, “I cannot redeem it for myself, lest I ruin my own inheritance. You redeem my right of redemption for yourself, for I cannot redeem it.”

7

І таке правило було раніше в Ізраїлі про право найближчого родича і про заміну: щоб закріпити кожне слово, то чоловік розв’язував своє взуття і давав своєму ближньому, який брав його право найближчого родича, і це було свідченням в Ізраїлі.

7

Now this was the custom in former times in Israel concerning redeeming and exchanging, to confirm anything: one man took off his sandal and gave it to the other, and this was a confirmation in Israel.

8

І найближчий родич сказав Воозові: Придбай собі моє право найближчого родича! — і він розв’язав своє взуття, і дав йому.

8

Therefore the close relative said to Boaz, “Buy it for yourself.” So he took off his sandal.

9

І сказав Вооз старійшинам і всьому народові: Ви сьогодні є свідками, що я придбав усе, що в Авімелеха, і все, що в Хелеона і Маалона, з руки Ноеміні.

9

And Boaz said to the elders and all the people, “You are witnesses this day that I have bought all that was Elimelech’s, and all that was Chilion’s and Mahlon’s, from the hand of Naomi.

10

І придбав я собі за жінку Рут, моавійку, жінку Маалона, щоб воскресити ім’я померлого в його спадку, і не зникне ім’я померлого з-посеред його братів і з племені його народу. Ви сьогодні є свідками.

10

Moreover, Ruth the Moabitess, the widow of Mahlon, I have acquired as my wife, to perpetuate the name of the dead through his inheritance, that the name of the dead may not be cut off from among his brethren and from [e]his position at the gate. You are witnesses this day.”

11

І весь народ, який був біля брами, промовив: Ми — свідки! А старійшини сказали: Нехай дасть Господь, щоб твоя жінка, яка входить у твій дім, була як Рахиль і як Лія, котрі обидві збудували дім Ізраїля і здобули міць в Ефраті, і буде ім’я у Вифлеємі.

11

And all the people who were at the gate, and the elders, said, “We are witnesses. The Lord make the woman who is coming to your house like Rachel and Leah, the two who built the house of Israel; and may you prosper in Ephrathah and be famous in Bethlehem.

12

І нехай від нащадка, якого тобі дасть Господь від цієї молодиці, твій дім буде, як дім Фареса, якого Тамара народила Юді.

12

May your house be like the house of Perez, whom Tamar bore to Judah, because of the offspring which the Lord will give you from this young woman.”

13

І Вооз узяв Рут, і вона стала йому за жінку, і ввійшов до неї, і Господь дав їй зачати, і вона народила сина.

13

Descendants of Boaz and Ruth

So Boaz took Ruth and she became his wife; and when he went in to her, the Lord gave her conception, and she bore a son.

14

І жінки сказали Ноеміні: Благословенний Господь, Який не позбавив тебе сьогодні найближчого родича. Він прославить твоє ім’я в Ізраїлі,

14

Then the women said to Naomi, “Blessed be the Lord, who has not left you this day without a [f]close relative; and may his name be famous in Israel!

15

і буде тобі за спасителя душі й щоб прогодувати твою старість. Адже твоя невістка, яка тебе полюбила, народила його, вона є тобі краща за сімох синів.

15

And may he be to you a restorer of life and a [g]nourisher of your old age; for your daughter-in-law, who loves you, who is better to you than seven sons, has borne him.”

16

І Ноемінь взяла дитину, і поклала на свої груди, і вона була йому за няньку.

16

Then Naomi took the child and laid him on her bosom, and became a nurse to him.

17

А сусіди дали йому ім’я, кажучи: Народився син Ноеміні, і прозвали його Овид. Він — батько Єссея, батька Давида.

17

Also the neighbor women gave him a name, saying, “There is a son born to Naomi.” And they called his name Obed. He is the father of Jesse, the father of David.

18

Ось це роди Фареса: Фарес породив Есрона,

18

Now this is the genealogy of Perez: Perez begot Hezron;

19

Есрон породив Арана, Аран породив Амінадава,

19

Hezron begot Ram, and Ram begot Amminadab;

20

Амінадав породив Наасона, Наасон породив Салмана,

20

Amminadab begot Nahshon, and Nahshon begot Salmon;[h]