Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 17) | (1 Самуїла 19) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • 6 Назустріч Давидові з усіх міст Ізраїля вийшли танцюристки з тимпанами, з радістю і з гуслами,
  • Коли Давид закінчив розмову з Саулом, серце Йонатана прихилилось до Давидового серця, і Йонатан полюбив його, як свою душу.
  • 7 і жінки почали. Вони виголошували: Саул побив свої тисячі, а Давид свої десятки тисяч!
  • Саул узяв його того ж дня до себе й не дозволив йому вже повертатись до батька.
  • 8 І поганою видалася ця справа в очах Саула через ці слова, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали лише тисячі!
  • Йонатан увійшов з Давидом у побратимство та полюбив його, як власну душу,
  • 9 І від того дня й надалі Саул почав косо дивитися на Давида.
  • і, знявши з себе верхню одежу, що її носив, дав її Давидові, до того ж і військовий свій одяг, ба й меча, лука та пояса свого.
  • Коли б Давид не виступав і куди б не посилав його Саул, то скрізь добре впорувався, так, що Саул настановив його над своїм військовим людом. Увесь народ собі його вподобав, ба навіть і Саулові служаки.
  • І от сталося, що вони йшли додому, коли Давид повертався, вбивши філістимлянина, вийшли жінки з усіх міст Ізраїля цареві Саулові назустріч, з радости ж: співали і танцювали під звуки бубнів та цимбалів.
  • 12 У Саула появився страх перед Давидом,
  • Жінки, танцюючи, повторювали приспів: «Саул побив тисячі, а Давид — десятки тисяч.»
  • 13 і він відсторонив його від себе, і поставив його собі тисяцьким, і той виходив і входив перед народом.
  • Саул дуже розсердивсь, і не сподобалось йому це слово. Він сказав: «Давидові дали десятки тисяч, а мені тисячі, йому бракує хіба царства!»
  • 14 Давид був розумним в усіх своїх дорогах, і Господь був з ним.
  • І з того часу дивився Саул на Давида скоса.
  • 15 І побачив Саул, що він дуже розумний, і остерігався його присутності.
  • Другого дня найшов злий дух від Бога на Саула, й він був не при собі серед дому; Давид же грав на струнах, як і щодня, а в Саула був у руці спис.
  • 16 А весь Ізраїль та Юда полюбили Давида, бо він виходив і входив перед народом.
  • І метнув Саул списа, думаючи: «Приб'ю Давида до стіни!» Та Давид ухиливсь від нього два рази.
  • І почав Саул боятися Давида, бо з ним був Господь, а від Саула відступив.
  • Тоді Саул віддалив його від себе і зробив його тисяцьким: він завжди був на чолі свого загону
  • До чого б Давид не брався, все йому щастило, й Господь був з ним.
  • 20 І сталося, що Мелхола, дочка Саула, полюбила Давида, і сповістили Саулові, і це було угодним в його очах.
  • Саул же, бачивши, що йому щастить вельми, почав його боятись,
  • 21 І сказав Саул: Дам її йому, і буде йому на спотикання. На Саулові була рука филистимців.
  • а ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він і входив і виходив перед народом.
  • 22 Саул дав вказівку всім своїм, кажучи: Ви таємно заговоріть з Давидом, кажучи: Ось цар до тебе прихильний, і всі його слуги тебе люблять, тож ти стань зятем царя!
  • Саул промовив до Давида: «Ось тобі, моя старша дочка Мерав: я дам її тобі за жінку, тільки мусиш мені бути добим витязем і Господні війни вести.» Сам же Саул думав: «Нехай не моя рука буде на ньому, а радше хай буде на ньому рука філістимлян.»
  • 23 І слуги Саула промовили ці слова до вух Давида, та Давид сказав: Хіба у ваших очах це легка справа стати зятем царя? Я ж — чоловік нешляхетного роду і не славний.
  • Давид відповів Саулові: «Хто я такий і який мій рід — родина мого батька — в Ізраїлі, щоб мені бути царським зятем?»
  • 24 А слуги Саула сповістили йому згідно із цими словами, які сказав Давид.
  • Та як настав час видавати Мерав, дочку Саула, за Давида, ЇЇ віддано за жінку Адрієлові з Мехоли.
  • 25 Саул же сказав: Так перекажете Давидові: Цар не бажає дару, але хіба сто крайніх плотей филистимців, щоб помститися на ворогах царя! Саул думав таким чином віддати його в руки филистимців.
  • Тим часом Міхаль, дочка Саула, полюбила Давида, й як про це сповіщено Саула, це йому було довподоби.
  • 26 І слуги Саула сповіщають ці слова Давидові, і справа була угодною в очах Давида, щоб стати зятем царя.
  • Саул бо думав: «Віддам її за нього, й вона буде йому сильцем і рука філістимлян буде на ньому.» От і сказав Саул до Давида вдруге: «Сьогодні станеш моїм зятем.»
  • 27 І Давид піднявся, і він та його мужі пішли і побили сто мужів з филистимців, і він приніс їхні крайні плоті цареві й став зятем царя, і йому дали дочку Мелхолу — йому за жінку.
  • Саул звелів своїм слугам: «Говоріть потайки з Давидом таким робом: Цар прихильний до тебе, й усі його слуги тебе люблять. Зробися, отже, царським зятем.»
  • 28 І побачив Саул, що Господь з Давидом, і весь Ізраїль полюбив його,
  • Слуги Саула передали ці слова Давидові на вухо, та Давид відповів: «Чи ж вам здається незначною річчю стати царським зятем? Та я ж чоловік убогий і невидатний!»
  • 29 і продовжував косо дивитися на Давида.
  • І переказали слуги Саулові: ось так, мовляв, говорив Давид.

  • ← (1 Самуїла 17) | (1 Самуїла 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025