Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І з пустелі приходять до Саула на гору зіфейці й кажуть: Ось Давид переховується посеред нас на горі Ехела, що напроти Єссемуна.
Зифеи пришли к Саулу в Гиву и сказали: "Давид скрывается на холме Гахила, напротив Иесимона".
І Саул піднявся, і пішов у пустелю Зіф, а з ним — три тисячі вибраних мужів з Ізраїля, щоб шукати Давида в пустелі Зіф.
И спустился Саул в пустыню Зиф с тремя тысячами человек, отобранными из всего Израиля, чтобы искать там Давида.
І вийшов Саул на гору Ехела, напроти Єссемуна біля дороги, а Давид перебував у пустелі. І побачив Давид, що Саул прийшов за ним у пустелю,
Саул разбил свой лагерь на холме Гахила, у дороги напротив Иесимона. Давид же находился в пустыне и видел, что Саул шёл туда за ним.
і Давид послав розвідників, і взнав, що Саул підходить підготовлений з Кеїли.
Давид послал разведчиков и выяснил, что Саул действительно пришёл.
І встав Давид потай, і приходить до місця, де спав Саул, там же — Авенир, син Нира, його полководець. Спав Саул у колісниці, а народ розмістився довкола нього.
Тогда Давид пошёл туда, где Саул разбил свой лагерь. Он увидел, где спал Саул и его военачальник Авенир, сын Нира. Саул спал в центре лагеря, а народ расположился вокруг него.
І відповів Давид, і запитав Ахімелеха, хета, і Авессу, сина Саруї, брата Йоава, кажучи: Хто піде зі мною до Саула в табір? І сказав Авесса: Я ввійду з тобою.
Давид обратился к Ахимелеху Хеттеянину и к Авессе, сыну Саруина, брату Иоава. Он спросил их: "Кто пойдёт со мной к Саулу в лагерь?" Авесса ответил: "Я пойду с тобой".
І входить Давид і Авесса до народу вночі, аж ось Саул міцно спить у колісниці, а спис устромлений у землю біля його голови. Авенир же та його народ сплять довкола нього.
Ночью Давид и Авесса пошли в лагерь Саула. Саул спал в лагере, и копьё его было воткнуто в землю у его изголовья, а Авенир и остальной народ спали вокруг Саула.
І сказав Авесса до Давида: Замкнув Господь сьогодні твого ворога у твої руки, тож тепер проб’ю його раз списом до землі — і не повторю йому!
Авесса сказал Давиду: "Сегодня Бог отдаёт врага в твои руки. Позволь, я пригвозжу его копьём к земле одним ударом, мне не придётся два раза ударять!"
Та Давид сказав Авессі: Не впокориш його! Бо хто підніме свою руку на Господнього помазаника і залишиться непокараним?
Но Давид сказал Авессе: "Не убивай Саула! Кто поднимет руку на помазанника Господа, тот будет наказан!
І сказав Давид: Нехай живе Господь, якщо Господь не уразить його або не прийде його день, і він помре, або не піде на війну і додасться до свого роду.
Как жив Господь, Он сам поразит Саула. Может быть, придёт его день, и он умрёт или будет убит в сражении.
Зовсім не мені перед Господом піднести мою руку на Господнього помазаника! Тож тепер візьми спис з-перед його голови та посуд для води, і підемо до себе.
А я молю Господа, чтобы он никогда не позволил мне поднять руку на царя, избранного Господом! Теперь возьми копьё и сосуд с водой, которые у изголовья Саула, и пойдём".
І Давид взяв спис і посуд для води з-перед його обличчя, і вони пішли до себе. І не було того, хто дізнався, і не було того, хто бачив, і не було того, хто пробудився, — усі спали, бо на них напав Господній сон.
Давид взял копьё и сосуд с водой у изголовья Саула, и они ушли из лагеря Саула. И никто не знал и не видел, что произошло, и никто не проснулся. Все люди Саула спали, ибо Господь усыпил их глубоким сном.
А Давид перейшов на другий бік і став здалека на вершині гори, тож між ними була велика дорога.
Давид перешёл на другую сторону долины и стал на вершине горы напротив лагеря Саула. Между ними было большое расстояние.
І закликав Давид до народу, і промовив до Авенира, гукаючи: Чи не відгукнешся, Авенире? І відповів Авенир, і сказав: Хто ти, що мене кличеш?
И закричал Давид народу и Авениру, сыну Нира: "Отвечай, Авенир!" Авенир ответил: "Кто ты такой, чтобы кричать царю?"
І промовив Давид до Авенира: Хіба ти не муж, і хто такий, як ти в Ізраїлі? Тож навіщо не стережеш твого володаря-царя? Бо ввійшов один з народу, щоб убити твого володаря-царя.
Давид сказал Авениру: "Не муж ли ты? Кто может сравниться с тобой в Израиле? Так почему же ты не бережёшь господина твоего, царя? Простой человек приходил в лагерь, чтобы убить царя, господина твоего.
І не добра ця справа, яку ти вчинив! Нехай живе Господь, бо сини смерті, ви, що стережете вашого володаря-царя, Господнього помазаника! А тепер гляди! Де є спис царя і посуд для води, що біля його голови?
Ты совершил большую ошибку! И как верно то, что жив Господь, ты и люди твои заслуживаете смерти за то, что не охраняете господина вашего, царя, избранного Господом. Посмотри вокруг. Где копьё и сосуд с водой, которые были у изголовья Саула?"
І Саул упізнав голос Давида, і сказав: Чи це твій голос, сину Давиде? І сказав Давид: Твій раб, володарю-царю!
Саул узнал голос Давида и сказал: "Твой ли это голос, сын мой, Давид?" Давид ответил: "Да, это мой голос, господин мой царь".
І далі сказав: Навіщо це мій володар женеться за своїм рабом? Бо в чому я згрішив і яка несправедливість у мені знайшлася?
И ещё сказал Давид: "Господин мой, за что ты преследуешь меня? Что я сделал? В чём виноват я?
А тепер нехай послухає мій володаря-цар слово свого раба. Якщо Бог тебе наводить на мене, хай запашними будуть твої жертви, а якщо людські сини, то вони прокляті перед Господом, бо сьогодні вони мене викинули, щоб я не закріпився в Господньому спадку, кажучи: Піди й служи іншим богам!
Господин мой царь, выслушай меня! Если Господь возбудил в тебе злобу против меня, то пусть Он примет жертву. Но если это люди возбудили в тебе злобу ко мне, то пусть они будут прокляты перед Господом! Они изгнали меня с земли, которую дал мне Господь, говоря: "Иди и служи чужим богам".
І тепер нехай кров моя не впаде на землю перед Господнім обличчям, бо ізраїльський цар вийшов шукати мою душу, так як ганяються за нічним вороном у горах.
Так не дай пролиться крови моей на землю вдали от Господа. Царь Израиля вышел искать одну блоху, как человек, который гоняется за куропаткой по горам".
І сказав Саул: Згрішив я! Повернися, дитино Давиде, бо не вчиню тобі зла, тому що моя душа дорогоцінна сьогодні у твоїх очах. Я був безглуздим і дуже нерозумним.
И сказал Саул: "Я согрешил. Возвратись, сын мой, Давид. Я не буду больше делать тебе зла, ибо сегодня ты показал, что тебе дорога жизнь моя. Я вёл себя глупо и совершил большую ошибку".
І відповів Давид, і сказав: Ось спис царя. Нехай перейде один слуга і візьме його.
Давид ответил: "Вот копьё царя. Пусть один из юношей придёт сюда и возьмёт его.
І хай Господь поверне кожному по його справедливості та його вірі, бо Господь сьогодні видав тебе в мої руки, та я не забажав накласти свою руку на Господнього помазаника.
Господь воздаёт каждому по делам его. Он вознаграждает тех, кто поступает праведно, и наказывает тех, кто неправеден. Господь сегодня отдавал тебя в мои руки, но я не подниму руки своей на царя, избранного Господом.
І ось, так, як сьогодні твоя душа прославилася в моїх очах, так нехай прославиться моя душа перед Господом, і нехай Він покриє мене та вирве мене з усякого болю.
Сегодня я показал, что твоя жизнь дорога мне! Так и Господь, да ценит мою жизнь и да избавит меня от всяких бед!"
І промовив Саул до Давида: Сину, ти благословенний; ти справді все здійсниш [1] і неодмінно матимеш успіх [2]. І Давид пішов своєю дорогою, а Саул повернувся до свого місця.
И сказал Саул Давиду: "Да благословит тебя Бог, сын мой Давид. Ты будешь творить великие дела, и успех будет тебе во всём". И пошёл Давид Своим путём, а Саул возвратился домой.