Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
І сталося, коли входив Давид і його мужі третього дня до Секелака, то Амалик напав на південь й на Секелак і побив Секелак та запалив його вогнем.
David Destroys the Amalekites
David and his men reached Ziklag on the third day. Now the Amalekites had raided the Negev and Ziklag. They had attacked Ziklag and burned it,
David and his men reached Ziklag on the third day. Now the Amalekites had raided the Negev and Ziklag. They had attacked Ziklag and burned it,
А жінок і все, що в ньому, від малого аж до великого, не вбили, ні мужа, ні жінку, але взяли в полон і відійшли своєю дорогою.
and had taken captive the women and everyone else in it, both young and old. They killed none of them, but carried them off as they went on their way.
І прийшов Давид і його мужі до міста, і ось воно спалене вогнем, а їхні жінки, і їхні сини, і їхні дочки взяті в полон.
When David and his men reached Ziklag, they found it destroyed by fire and their wives and sons and daughters taken captive.
І підняв Давид і його мужі свій голос, і плакали, аж доти, доки не було в них сили далі плакати.
So David and his men wept aloud until they had no strength left to weep.
І обох жінок Давида взято в полон, Ахіноому, єзраелітку, і Авіґею, жінку Навала, кармилійця.
David’s two wives had been captured — Ahinoam of Jezreel and Abigail, the widow of Nabal of Carmel.
І Давид дуже засмутився, бо народ сказав побити його камінням, оскільки тяжкою була душа всього народу, кожного за його синів і за його дочок. Та Давид укріпився в Господі, Богові своєму.
David was greatly distressed because the men were talking of stoning him; each one was bitter in spirit because of his sons and daughters. But David found strength in the Lord his God.
І Давид звернувся до Авіятара, священика, сина Ахімелеха: Принесіть ефод!
Then David said to Abiathar the priest, the son of Ahimelek, “Bring me the ephod.” Abiathar brought it to him,
І запитав Давид у Господа, кажучи: Чи гнатися мені за цією групою? Чи наздожену я їх? Той відказав йому: Женися, бо ти безсумнівно наздоженеш [1] і неодмінно визволиш [2]їх!
and David inquired of the Lord, “Shall I pursue this raiding party? Will I overtake them?”
“Pursue them,” he answered. “You will certainly overtake them and succeed in the rescue.”
“Pursue them,” he answered. “You will certainly overtake them and succeed in the rescue.”
І пішов Давид, сам і з ним шістсот мужів, і приходять аж до річки Восора, а надлишок остався.
David and the six hundred men with him came to the Besor Valley, where some stayed behind.
І гнався чотирма сотнями мужів, а залишилося двісті мужів, які осіли на другому боці потоку Восора.
Two hundred of them were too exhausted to cross the valley, but David and the other four hundred continued the pursuit.
І знаходять в полі мужа, єгиптянина, і беруть його, та провадять його до Давида в полі. І дають йому хліб, і він з’їв, і напоїли його водою.
They found an Egyptian in a field and brought him to David. They gave him water to drink and food to eat —
І дають йому частину смоківниць, і він з’їв. І піднявся його дух в ньому, бо він не їв хліба і не пив води три дні й три ночі.
part of a cake of pressed figs and two cakes of raisins. He ate and was revived, for he had not eaten any food or drunk any water for three days and three nights.
І сказав йому Давид: Звідки ти, і чий ти? А слуга-єгиптянин відповів: Я — раб чоловіка-амаликійця, і мій володар мене залишив, бо я захворів — сьогодні вже три дні.
David asked him, “Who do you belong to? Where do you come from?”
He said, “I am an Egyptian, the slave of an Amalekite. My master abandoned me when I became ill three days ago.
He said, “I am an Egyptian, the slave of an Amalekite. My master abandoned me when I became ill three days ago.
І ми напали на південь Холтія, і на юдейські околиці, та на південь Хелува, а Селак ми спалили вогнем.
We raided the Negev of the Kerethites, some territory belonging to Judah and the Negev of Caleb. And we burned Ziklag.”
І сказав йому Давид: Чи поведеш мене до цієї групи? А той відповів: Поклянися ж мені Богом, що не уб’єш мене і не видаси мене в руки мого володаря, то я поведу тебе до цієї групи.
David asked him, “Can you lead me down to this raiding party?”
He answered, “Swear to me before God that you will not kill me or hand me over to my master, and I will take you down to them.”
He answered, “Swear to me before God that you will not kill me or hand me over to my master, and I will take you down to them.”
І повів його туди, і ось ці розсіялися по поверхні всієї землі, їли і пили, і святкували з причини всієї великої здобичі, яку взяли із землі филистимців та із землі Юди.
He led David down, and there they were, scattered over the countryside, eating, drinking and reveling because of the great amount of plunder they had taken from the land of the Philistines and from Judah.
І Давид напав на них, і громив їх від світанку аж до вечора, і на другий день, і не спасся з них ніхто, хіба лише чотириста слуг, які посідали на ослів і втекли.
David fought them from dusk until the evening of the next day, and none of them got away, except four hundred young men who rode off on camels and fled.
Тож Давид відібрав усе, що захопили амаликійці, і відібрав обох своїх жінок.
David recovered everything the Amalekites had taken, including his two wives.
І не забракло їм нічого від малого й аж до великого, і від здобичі, і аж до синів і дочок, і до всього їхнього, що захопили, — Давид повернув усе.
Nothing was missing: young or old, boy or girl, plunder or anything else they had taken. David brought everything back.
І взяв Давид усі отари та стада, і відвів перед здобиччю. А вони називали здобич: Це здобич Давида.
He took all the flocks and herds, and his men drove them ahead of the other livestock, saying, “This is David’s plunder.”
І приходить Давид до двохсот мужів, які були залишені, щоб не йшли за Давидом, а він їх розмістив біля потоку Восор, і вони вийшли назустріч Давидові та назустріч народові, який з ним. І прийшов Давид до народу, і запитали його про мир.
Then David came to the two hundred men who had been too exhausted to follow him and who were left behind at the Besor Valley. They came out to meet David and the men with him. As David and his men approached, he asked them how they were.
А кожний гнівливий і поганий чоловік з мужів-воїнів, які пішли з Давидом, у відповідь сказав: Оскільки вони не гналися з нами, то ми не дамо їм нічого зі здобичі, яку ми захопили, хіба що тільки нехай кожний забере свою жінку та своїх дітей, і нехай повертаються!
But all the evil men and troublemakers among David’s followers said, “Because they did not go out with us, we will not share with them the plunder we recovered. However, each man may take his wife and children and go.”
Та Давид промовив: Не вчините так після того, як Господь передав нам ворогів і зберіг нас, і Господь передав у наші руки групу, яка на нас напала!
David replied, “No, my brothers, you must not do that with what the Lord has given us. He has protected us and delivered into our hands the raiding party that came against us.
І хто послухається цих ваших слів? Адже вони не гірші від вас! Тому відповідно до частки того, хто пішов на війну, такою буде частка того, хто сидів над речами! Саме так будуть поділені!
Who will listen to what you say? The share of the man who stayed with the supplies is to be the same as that of him who went down to the battle. All will share alike.”
І було так від того дня й надалі, і стало для Ізраїля приписом і правилом аж до сьогодні.
David made this a statute and ordinance for Israel from that day to this.
І пішов Давид до Секелака, і послав зі здобичі до старійшин Юди і своїм близьким, кажучи: Ось із здобичі Господніх ворогів,
When David reached Ziklag, he sent some of the plunder to the elders of Judah, who were his friends, saying, “Here is a gift for you from the plunder of the Lord’s enemies.”
тим, хто у Ветсурі, і тим, хто в Рамі на півдні, і тим, хто в Єтторі,
David sent it to those who were in Bethel, Ramoth Negev and Jattir;
і тим, хто в Ароірі, і тим, хто в Аммаді, і тим, хто в Сафі, і тим, хто в Естію, 28a і тим, хто в Ґеті, і тим, хто в Кінані, і тим, хто в Сафеку, і тим, хто в Тіматі,
to those in Aroer, Siphmoth, Eshtemoa
і тим, хто в Кармилі, і тим, хто в містах Єрамила, і тим, хто в містах Кенезія,
and Rakal; to those in the towns of the Jerahmeelites and the Kenites;
і тим, хто в Єрімуті, і тим, хто у Вирсавії, і тим, хто в Ноо,
to those in Hormah, Bor Ashan, Athak