Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
Ach, der Zorn des Herrn liegt über Zion wie eine große, dunkle Wolke. Wie ein Stern vom Himmel auf die Erde stürzt, so verging Israels ganze Pracht. Im Zorn hat Gott selbst seinen Tempel verworfen, den Schemel, auf dem seine Füße einst ruhten.
Як покрив мороком у Своєму гніві Господь дочку Сіон! Він скинув з неба на землю славу Ізраїля і не згадав підніжжя Своїх ніг у день Свого гніву.
Erbarmungslos hat er die Häuser und Dörfer zerstört, in denen die Nachkommen von Jakob wohnten. Die befestigten Städte Judas hat er niedergerissen und seinem Zorn freien Lauf gelassen. Über das Königreich hat er Schande gebracht und die Mächtigen zu Boden gestürzt.
Господь потопив, не пощадивши всю красу Якова, знищив у Своєму гніві укріплення дочки Юди, приліпив до землі, опоганив її царів і її володарів.
Der Herr hat Israel aller Macht beraubt. Als der Feind zum Angriff blies, zog er seine schützende Hand zurück. Er hat das Land in Brand gesteckt wie ein loderndes Feuer, das alles ringsum verzehrt.
Розбив у гніві Свого обурення всякий ріг [1] Ізраїля, повернув назад Свою правицю від обличчя ворога і запалив полум’я в роді Якова, як вогонь, і воно пожерло все, що довкола.
Er spannte seinen Bogen und stellte sich auf, die rechte Hand bereit zum Schuss. Wie ein Feind hat er alle getötet, die uns so lieb und teuer waren. Zion bekam seinen glühenden Zorn zu spüren, er goss ihn über die Häuser wie Feuer.
Він натягнув Свій лук, як ворог, скріпив Свою правицю, як противник, і повбивав усе любе моїм очам у шатрі дочки Сіону, вилив Свій гнів, як вогонь.
Der Herr ist Israels Feind geworden: Er hat das Land in Schutt und Asche gelegt, alle prächtigen Paläste hat er zertrümmert, und die Städte machte er dem Erdboden gleich. So stürzte er die Bewohner Judas in immer tiefere Trauer und Leid.
Господь став, немов ворогом, затопив Ізраїля, потопив його замки, знищив його твердині та помножив у дочки Юди принижену й упокорену.
Der HERR hat seinen Tempel niedergerissen, als wäre er eine einfache Gartenhütte; den Ort, an dem wir uns vor ihm versammelten, hat er in seinem furchtbaren Zorn zerstört. Den Festtagen und Sabbatfeiern hat er ein Ende bereitet und selbst den König und die Priester verstoßen.
Він розсипав Своє поселення, наче виноград, знищив Своє свято: Господь учинив, щоб у Сіоні забули свято та суботу, і розгнівив люттю Свого гніву царя, володаря і священика.
Nun will er von seinem Tempel nichts mehr wissen, seinem heiligen Altar hat er den Rücken gekehrt. Die Feinde ließ er bis in die Paläste eindringen, die starken Mauern waren kein Hindernis mehr. Überall hört man ihren Lärm und Geschrei, selbst im Tempel klingt es laut wie an einem Fest.
Господь відкинув Свій жертовник, покинув Свою святиню, розбив рукою ворога мур його визначних домів. Голос подали в Господньому домі, як у день свята.
Der HERR hat den Untergang Zions beschlossen, kein Stein sollte auf dem anderen bleiben. Und so spannte er die Messschnur über sie, um sein vernichtendes Werk auszuführen. Er riss Mauern und Schutzwälle nieder, nun liegen sie allesamt in Trümmern da.
І Господь повернувся, щоби знищити мур дочки Сіону. Він витягнув мірило, не відвернув Своєї руки від топтання, і передмур’я заголосило, і разом ослаб мур.
Die Stadttore machte er dem Erdboden gleich, er brach die Riegel auf und zerschlug sie. Unseren König und seine Beamten schleppte man fort, sie müssen unter fremden Völkern ihr Leben fristen. Es ist niemand mehr da, der uns die Weisungen Gottes verkündigt, selbst die Propheten empfangen keine Visionen mehr vom HERRN.
Її брами прибиті до землі, Він знищив і розбив її засуви, її царя та її володарів між народами. Немає закону! І її пророки не бачили видіння від Господа.
Die erfahrenen Männer sitzen stumm am Boden, das unsägliche Leid hat sie zum Schweigen gebracht. Sie haben sich Staub auf den Kopf gestreut und ihre Gewänder gegen Trauerkleider getauscht. Auch die Mädchen von Jerusalem sind verzweifelt, sie gehen mit gesenkten Köpfen umher.
Посідали на землю і замовкли старці дочки Сіону, посипали порох на свою голову, підперезалися мішковиною, звели в землю старших над дівчатами в Єрусалимі.
Ich weine mir fast die Augen aus, der Schmerz überwältigt mich, und es bricht mir das Herz, den Untergang meines Volkes mitzuerleben. Ich musste zusehen, wie Säuglinge und kleine Kinder auf den Plätzen der Stadt verhungerten.
Потемніли мої очі від сліз, стривожилося моє лоно, на землю вилилася моя слава через побиття дочки мого народу, коли забракло немовляти й дитини на дорогах міста.
»Ich habe Hunger! Ich habe Durst!«, sagten sie flehend zu ihrer Mutter. Dann brachen sie mitten auf der Straße zusammen und blieben wie tödlich Verwundete liegen. Ihre Mutter hielt sie in den Armen, während ihr junges Leben erlosch.
Своїм матерям вони казали: Де пшениця і вино? — коли вони зникали, як ранені на дорогах міста, коли виливалися їхні душі на лоно їхніх матерів.
Ach, Jerusalem, was soll ich dir sagen? Hat es jemals ein solches Elend gegeben? Wie kann ich dich nur trösten, du geliebte Stadt meines Volkes? So tief wie das Meer sind deine Wunden. Wer könnte dich je wieder heilen?
Що тобі засвідчу чи що уподібню до тебе, дочко Єрусалиме? Що до тебе прирівняю і як тебе потішу, дівице, дочко Сіоне? Адже великою стала чаша твого побиття! Хто тебе вилікує?
Zwar haben deine Propheten dir geweissagt, aber es war doch nichts als Lug und Trug; sie deckten deine Schuld nicht auf und wendeten das Unheil so nicht von dir ab. Mit ihren Botschaften haben sie dich betrogen und ein ums andere Mal in die Irre geführt.
Твої пророки бачили для тебе марне і безумність, і вони не відкрили твоєї неправедності, щоб повернути твоїх полонених, а побачили для тебе марні здобутки та вигнання.
Jerusalem, wer nun an dir vorübergeht, hat nur noch Spott für dich übrig und schüttelt bei deinem Anblick den Kopf. Verächtlich lachend fragt einer den anderen: »Ist das die Stadt, die als vollendete Schönheit galt, eine Augenweide für die ganze Welt?«
Заплескали над тобою руками всі, що проходять дорогою, засичали і покивали своєю головою на дочку Єрусалима: Хіба це місто, про яке говорять: Вінець слави, радість усієї землі?
Deine Feinde ziehen über dich her und weiden sich an deinem Untergang: »Wir haben sie vernichtet!«, höhnen sie. »Auf diesen Tag haben wir lange gewartet, und nun ist er endlich da, wir haben unser Ziel erreicht!«
Відкрили проти тебе свої уста всі твої вороги, засичали і заскреготали зубами, сказали: Ми його пожерли, однак це день, який ми очікували, ми його знайшли, ми побачили!
Der HERR hat seine Pläne ausgeführt und hat die Drohung wahr gemacht, die er seit langer Zeit verkünden ließ. Erbarmungslos hat er dich zerstört, er schenkte deinen Feinden den Triumph und stärkte immer mehr ihre Macht.
Господь зробив те, що задумав, сповнив Свої слова, які заповів від давніх днів, — знищив і не пощадив, — і над тобою зрадів ворог! Він підняв ріг твого гнобителя.
Zion, schrei laut zum Herrn, von jeder Mauer soll man es hören! Lass Tag und Nacht die Tränen fließen wie ein Bach, der niemals versiegt. Hör nicht auf zu weinen, ja, gönn dir keine Ruhe!
Їхнє серце заволало до Господа. Мури Сіону, зведіть сльози, як потоки вдень і вночі! Не дай собі спочити, хай не замовкне твоє око, дочко!
Steh mitten in der Nacht auf, wenn alles außer dem Wächter noch schläft, und flehe unermüdlich zu Gott um Hilfe. Heb deine Hände zu ihm empor und schütte dein Herz bei ihm aus! Bestürme ihn mit deinen Bitten, damit er das Leben deiner Kinder verschont, die an allen Straßenecken verhungern.
Устань, радій вночі на початку твоєї сторожі, вилий, як воду, твоє серце перед обличчям Господа, підніми до Нього твої руки за душу твоїх немовлят, знесилених голодом на початку всіх виходів.
HERR, sieh doch die Menschen, über die du solches Leid gebracht hast! Wie konnte es nur so weit kommen, dass Frauen ihre geliebten Kinder essen? Bis in deinen heiligen Tempel drang die Gewalt, Priester und Propheten wurden dort totgeschlagen.
Поглянь, Господи, і подивися, кого Ти так обібрав! Хіба жінки їстимуть плід їхнього лона? Різник зробив збирання. Чи вб’єш у Господній святині священика і пророка?
Kinder und Greise liegen auf den Straßen, Mädchen und junge Männer aus meinem Volk — sie alle durchbohrt vom Schwert der Feinde. An dem Tag, als dein Zorn losbrach, hattest du kein Mitleid mit ihnen, sondern hast sie allesamt abgeschlachtet.
Заснули на дорозі землі дитина і старець. Мої дівчата і мої молоді впали від меча. Ти вбив у день Твого гніву, Ти влаштував різанину, не пощадив!
Meine Feinde hast du zusammengerufen, sie eilten herbei wie zu einem Fest und verbreiteten überall Angst und Schrecken. Vor deinem Zorn, HERR, gab es kein Entrinnen! Meine Kinder, die ich mit viel Liebe großzog, sind nun dem Feind zum Opfer gefallen.
Ти скликав, як на день свята, мої поселення довкола, — і не стало в день Господнього гніву того, що спасається чи залишається, як Я скріпив і помножив усіх Моїх ворогів.