Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New Living Translation
Переклад Куліша та Пулюя
Moses and Aaron Speak to Pharaoh
After this presentation to Israel’s leaders, Moses and Aaron went and spoke to Pharaoh. They told him, “This is what the LORD, the God of Israel, says: Let my people go so they may hold a festival in my honor in the wilderness.”
After this presentation to Israel’s leaders, Moses and Aaron went and spoke to Pharaoh. They told him, “This is what the LORD, the God of Israel, says: Let my people go so they may hold a festival in my honor in the wilderness.”
Після сього ввійшов Мойсей із Ароном до Фараона та й промовили йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято менї в степу.
“Is that so?” retorted Pharaoh. “And who is the LORD? Why should I listen to him and let Israel go? I don’t know the LORD, and I will not let Israel go.”
І каже Фараон: Хто сей Господь, щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві. Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.
But Aaron and Moses persisted. “The God of the Hebrews has met with us,” they declared. “So let us take a three-day journey into the wilderness so we can offer sacrifices to the LORD our God. If we don’t, he will kill us with a plague or with the sword.”
І кажуть йому: Бог Єврейський зустьрів нас; так дозволь нам пійти за три днї ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.
Pharaoh replied, “Moses and Aaron, why are you distracting the people from their tasks? Get back to work!
І каже їм царь Египецький: Про що ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаєте людей моїх од їх дїла? Ійдїте кожен до роботи своєї.
Look, there are many of your people in the land, and you are stopping them from their work.”
І каже Фараон: Се намножилось тепер народу в цїй землї, а ви хочете відтягати його від роботи.
Making Bricks without Straw
That same day Pharaoh sent this order to the Egyptian slave drivers and the Israelite foremen:
І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами:
“Do not supply any more straw for making bricks. Make the people get it themselves!
Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому.
But still require them to make the same number of bricks as before. Don’t reduce the quota. They are lazy. That’s why they are crying out, ‘Let us go and offer sacrifices to our God.’
Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони лїниві; тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!
Load them down with more work. Make them sweat! That will teach them to listen to lies!”
Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.
So the slave drivers and foremen went out and told the people: “This is what Pharaoh says: I will not provide any more straw for you.
І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелїв Фараон: Не давати вже вам соломи;
Go and get it yourselves. Find it wherever you can. But you must produce just as many bricks as before!”
Ходити мете самі збирати собі солому, де знайдете; однакже не буде вбавлено з роботи вашої нїже.
So the people scattered throughout the land of Egypt in search of stubble to use as straw.
І порозходились люде по всїй землї Египецькій збирати собі стерню замість соломи.
Meanwhile, the Egyptian slave drivers continued to push hard. “Meet your daily quota of bricks, just as you did when we provided you with straw!” they demanded.
Приставники же принагляли їх і приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.
Then they whipped the Israelite foremen they had put in charge of the work crews. “Why haven’t you met your quotas either yesterday or today?” they demanded.
І бито доглядачів із Ізраїлїв, що були поставленї над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогоднї, як перше?
So the Israelite foremen went to Pharaoh and pleaded with him. “Please don’t treat your servants like this,” they begged.
І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли плачучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх?
“We are given no straw, but the slave drivers still demand, ‘Make bricks!’ We are being beaten, but it isn’t our fault! Your own people are to blame!”
Не дають соломи рабам твоїм, а цеглу, кажуть, вистачайте нам цегли! І се раби твої мучені, а нарід твій вина тому.
But Pharaoh shouted, “You’re just lazy! Lazy! That’s why you’re saying, ‘Let us go and offer sacrifices to the LORD.’
Він же каже: Ви лїниві лежибоки! Тим і верзете: Ходїмо принести жертву Господеві.
Now get back to work! No straw will be given to you, but you must still produce the full quota of bricks.”
Ідїте ж та працюйте! Соломи не давати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.
The Israelite foremen could see that they were in serious trouble when they were told, “You must not reduce the number of bricks you make each day.”
І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.
As they left Pharaoh’s court, they confronted Moses and Aaron, who were waiting outside for them.
І зоткнулись вони з Мойсейом та з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.
The foremen said to them, “May the LORD judge and punish you for making us stink before Pharaoh and his officials. You have put a sword into their hands, an excuse to kill us!”
І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить; бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами. Дали ви меча їм у руки повбивати нас.
Then Moses went back to the LORD and protested, “Why have you brought all this trouble on your own people, Lord? Why did you send me?
І вернувся Мойсей до Господа, і каже: Господи Боже мій! Про що напустив єси такий напуст на сих людей? І про що се послав єси мене?