Приветствую тебя на сайте, где мы исследуем Библию! Добро пожаловать!
Пусть твое путешествие в мир Священного Писания будет увлекательным и вдохновляющим!
Ты можешь сменить язык чтения: uk en
Параллельное чтение
Cовременный перевод WBTC
Переклад Хоменка
Затем Иисус созвал всех из колен Рувима, Гада и Манассиина
Тоді Ісус покликав рувимлян, гадіїв і півколіна Манассії,
и сказал им: "Моисей был рабом Господа, и вы подчинялись всему, что он повелел вам. Вы также исполняли всё, что я вам приказывал.
і до них мовив: “Ви допильнували все, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній, і слухалися мого голосу в усьому, що я був велів вам.
Всё это время вы поддерживали весь остальной народ Израиля. Вы неукоснительно исполняли все повеления Господа, Бога вашего.
За такий довгий час аж по цей день ви не покидали братів ваших і вірно додержували заповіді Господа, Бога вашого.
Господь, Бог ваш, обещал дать народу Израиля мир. И вот теперь Господь исполнил то, что обещал, и вы можете идти по домам. Раб Господа, Моисей, дал вам землю на восточном берегу Иордана, и вы можете идти домой на эту землю.
І оце тепер, коли Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як був обітував їм, повертайтесь та йдіть собі до наметів ваших, у землю вашого наділу, що його Мойсей, слуга Господній, дав вам по тім боці Йордану.
Но помните: продолжайте исполнять закон, который завещал вам Моисей. Любите Господа, Бога вашего, и исполняйте Его повеления, продолжайте следовать и служить Ему всем сердцем и всей душой".
Але вельми пильнуйте, щоб виконували заповіт і закон, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити всіма його путями, пильнувати заповіді його, триматись його міцно та служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею.”
Потом Иисус попрощался с ними, и они разошлись по своим домам.
Ісус поблагословив їх та й відпустив, і вони пішли до своїх наметів.
Моисей дал землю в Васане одной половине колена Манассиина, а Иисус дал землю на западной стороне Иордана другой половине колена Манассиина и, благословив их, отослал домой.
Одній половині коліна Манассії дав Мойсей наділ у Башані, а другій дав Ісус разом з їхніми братами по цей бік Йордану, на захід. А коли відпускав їх Ісус до їх наметів, то поблагословив їх,
Он сказал: "Вы очень разбогатели, у вас много скота, золота, серебра и дорогих украшений. У вас много красивой одежды. Вам досталось великое богатство от врагов ваших. Разделите всё это между собой и идите по домам".
і сказав їм: “З великими скарбами, з дуже великими стадами, з сріблом і золотом, з міддю й залізом і безліччю одежі вертаєтесь ви до наметів ваших; розділіть же здобич ворогів ваших з вашими братами.”
И люди из колен Рувима, Гада и Манассиина ушли от народа Израиля из Силома, находящегося в земле Ханаанской, и вернулись назад в Галаад, в свою собственную землю, которую по повелению Господа дал им Моисей.
Тож вертаючись додому, сини Рувима, сини Гада й півколіно Манассії двигнулися від синів Ізраїля з Шіло, що в Ханаан-землі, щоб іти в Гілеад-землю, у належний їм наділ, яким заволоділи були за Господнім повелінням через Мойсея.
Сыны Рувима, Гада и Манассиина отправились в место, которое называлось Гелилот, в земле Ханаанской, в окрестностях реки Иордан, и поставили там красивый жертвенник.
Як же сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії прийшли в край коло Йордану, що був у Ханаан-землі, збудували вони там над Йорданом жертовник, і то величний на вигляд.
Сыны Израиля, которые остались в Силоме, услышали об этом жертвеннике, построенном тремя коленами на границе с Ханааном, в местечке Гелилот, на израильской стороне реки Иордана.
Почули сини Ізраїля, як інші говорили: “Он сини Рувима, сини Гада та півколіно Манассії збудували жертовник навпроти Ханаан-землі, в краю над Йорданом, по стороні, приналежній до синів Ізраїля.”
Весь народ Израиля очень рассердился на эти три колена. Они собрались вместе и решили идти на них войной.
Довідавшись про це, зібралась у Шіло вся громада синів Ізраїля, щоб іти на них війною.
Народ Израиля послал нескольких человек к коленам Рувима, Гада и Манассиина. Ими руководил Финеес, сын священника Елеазара.
Але наперед сини Ізраїля послали були до синів Рувима, синів Гада й півколіна Манассії в Гілеад-землю Пінхаса, сина священика Єлеазара,
Они также послали туда десять вождей колен Израиля, по одному человеку от каждого колена Израиля, которые были в Силоме.
й десять князів з ним, по одному з кожного коліна всіх синів Ізраїля, а кожен з них був головою свого батьківського роду між тисячами Ізраїля.
Эти одиннадцать человек отправились в Галаад поговорить с людьми Рувима, Гада и Манассиина, и, придя туда, сказали:
Прийшли вони до синів Рувима, до синів Гада та до півколіна Манассії в Гілеад-землю й ось як до них промовили:
"Весь народ Израиля спрашивает вас: почему вы совершили такое против Бога Израиля? Почему отступили от Господа? Почему вы соорудили для себя жертвенник? Вы ведь знаете, что это против учения Бога!
“Так каже вся громада Господня: Що це за зрада, що ви вчинили проти Бога Ізраїля, відвернувшися сьогодні від Господа й спорудивши собі жертовник, щоб бунтуватися сьогодні проти Господа?
Помните, что случилось в Фегоре? Мы всё ещё страдаем от того греха. Из-за того греха Бог поразил народ Израиля болезнями, и мы всё ещё страдаем от них и сегодня.
Хіба нам мало провини в Пеорі, від якої ми не очистились і досі, й тієї кари, що спіткала громаду Господню,
А вы сейчас делаете то же самое! Вы идёте против Господа! Разве вы отказываетесь повиноваться Господу? Остановитесь, не делайте этого, чтобы Господь не прогневался на весь народ в Израиле.
що ви ще й сьогодні відвертаєтесь від Господа? Бож, коли ви сьогодні повстаєте проти Господа, то взавтра він розгнівається на всю громаду Ізраїля.
Если ваша земля не хороша для поклонения Богу, то приходите в нашу землю, в скинию Господа. Вы можете взять себе часть нашей земли и жить там. Но не отступайте от Господа, не ставьте другой жертвенник. У нас уже есть жертвенник Господа, Бога нашего, в скинии собрания.
Якщо ж належна вам земля здається нечистою, то перейдіть у землю, що належить Господеві, де перебуває намет Господній і беріть посілість поміж нами, але проти Господа не повставайте та й нас до бунту не втручайте, споруджуючи собі окремий жертовник, окрім жертовника Господа, Бога нашого.
Помните человека по имени Ахан, сына Зары... Он не послушался повеления о вещах, которые надлежало уничтожить. Один человек нарушил Божий закон, а наказан был весь народ Израиля. Ахан умер за свой грех, но умерло также и много других людей".
Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїля, коли Ахан, син Зераха, тяжко провинився, зазіхнувши на прокляте добро? Дарма що був один; а не тільки він один згинув за свій гріх.”
В ответ на это люди из колен Рувима, Гада и Манассиина сказали:
Тоді сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії відповіли головам тисяч Ізраїля:
"Господь, Бог наш! Господь, Бог наш! Господь знает, почему мы сделали это, и мы хотим, чтобы и вы тоже знали и могли судить о нашем поступке. Если вы считаете, что мы сделали что-то плохое, то убейте нас.
“Бог, Бог Господь! Бог, Бог Господь! Він це знає та й Ізраїль нехай це знає: коли воно сталося, щоб зчинити бунт або зраду проти Господа, нехай нас нині не врятує!
Если мы нарушили закон Бога, тогда мы просим Самого Господа наказать нас.
Як ми спорудили собі жертовник, щоб відвернутись від Господа та щоб приносити на ньому всепалення й офіри, або на те, щоб приносити на ньому мирні жертви, хай сам Господь це розсудить!
Вы думаете, мы соорудили этот жертвенник для того, чтобы приносить жертвы всесожжения, хлебное приношение и жертвы содружества? Нет, не для этого мы воздвигли его. Мы боялись, что в будущем вы не примите нас, как часть своего народа, и что ваш народ скажет, что мы не можем молиться Господу, Богу Израиля.
Ні! ми тільки дбаючи й думаючи про те так вчинили, щоб ваші потомки колись не спитали наших: що, мовляв, вам таке Господь, Бог Ізраїля?
Бог дал нам землю на другой стороне Иордана, а это значит, что река Иордан разделяет нас. Мы боялись, что когда вырастут ваши дети и станут править вашей страной, они забудут о том, что и мы были вашим народом, и скажут нам: "Вы, народ Рувима и Гада, не являетесь частью Израиля!". И тогда дети ваши не допустят наших детей чтить Господа.
Таж Господь поклав границю між нами й вами, о сини Рувима і сини Гада, — Йордан. Нема для вас ніякої частки в Господі. І таким чином ваші потомки відопхнули б наших потомків від почитаня Господа.
И вот мы решили соорудить жертвенник, но не для приношения жертв и жертв всесожжения,
Тому й нарадились ми: от що вчинімо: спорудьмо собі жертовник, не для всепалень, не для жертв,
а чтобы показать нашему народу, что мы чтим того же Бога, что и вы. Этот жертвенник будет для вас, для нас и для всех наших будущих родов доказательством того, что мы служим Господу. Мы приносим свои жертвы, благодарения и жертвы всесожжения Господу. Мы хотим, чтобы ваши дети росли и знали, что мы, как и вы, тоже народ Израиля.
але щоб він був свідком між нами й вами та між нашими після нас потомками, що ми хочемо почитати Господа в його приявності нашими всепаленнями, нашими кривавими жертвами й нашими мирними жертвами та щоб ваші потомки колись нашим потомкам не казали: Немає вам ніякої частини в Господі.
В будущем, если случится так, что дети ваши скажут, что мы не принадлежим Израилю, наши дети смогут сказать: "Смотрите! Наши отцы, которые жили до нас, поставили жертвенник, и он точно такой же, как жертвенник Господа в священном шатре. Но мы не пользуемся этим алтарём для жертвоприношений. Он — доказательство того, что мы часть Израиля".
Тому й думали ми: якщо вони колись казатимуть таке нам або нашим потомкам, ми відповімо: Дивіться на подобу жертовника Господнього, що зробили батьки наші, не для всепалення й не для кривавих жертв, ні! — а на те тільки, щоб він був свідком між нами і вами.
Мы не хотим идти против Господа, не хотим отступить ныне от Него. Мы знаем, что единственный истинный алтарь это тот, который находится перед святой скинией, и он принадлежит Господу, Богу нашему".
Хай не буде цього в нас довіку, щоб ми повставали проти Господа чи відверталися від Господа сьогодні, будуючи жертовник для всепалення, для офіри та для кривавих жертв, крім жертовника Господа, Бога нашого, що стоїть перед його наметом.”
Священник Финеес и вожди, бывшие с ним, услышали всё, что сказали сыны колен Рувима, Гада и Манассиина и поверили в то, что эти люди говорят правду.
Пінхас священик і князі громадські та голови тисяч Ізраїля, що були з ним, почувши слова, що промовляли сини Рувима, сини Гада та сини Манассії, задовольнились тим.
Тогда священник Финеес сказал: "Теперь мы знаем, что Господь с нами, и что вы не ослушались Господа, и Он не накажет народ Израиля".
І мовив Пінхас, син Єлеазара священика, до синів Рувима, синів Гада та синів Манассії: “Сьогодні ми переконалися, що Господь перебуває між вами, бо ви не вчинили цієї проти Господа зради. Цим вирятували ви синів Ізраїля від руки Господньої.”
После этого Финеес и вожди отправились домой. Они покинули народ Рувима и Гада на земле Галаада и вернулись в Ханаан. Они пришли к народу Израиля и рассказали им, что произошло.
Повернувсь тоді Пінхас, син Єлеазара священика, й князі назад із Гілеад-землі від синів Рувима та синів Гада в Ханаан-землю до синів Ізраїля й вияснили вони їм справу.
И израильтяне тоже обрадовались и возблагодарили Бога, и решили не выступать войной против народа Рувима, Гада и Манассиина и не разрушать землю, на которой жили эти народы.
Сини Ізраїля вдовольнились і благословили Бога й не думали більше про те, щоб іти на них війною, щоб спустошити край, де осілись сини Рувима та сини Гада.