Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.
Близько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.
І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,
І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,
То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя — скінчився грабіж!
зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,
Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.
Що побивав люто народи ударами без'упинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.
Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.
Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.
Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
Усі вони говорять, до тебе промовляють: — І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.
А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя — черва, хробаки — твоє покривало.
Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?
Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
Ти ж говорив у своїм серці: — На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.
Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.
Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.
А тепер ти попав в пекло, — в глибінь преисподню.
Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: — Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,
Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той — мовляв — що хитав землею, та трусив царствами?
що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?
Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.
Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.
Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, — ти, мов те падло, що його топчуть,
Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.
Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»
Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
Я встану на них, — слово Господа сил, — і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, — слово Господнє.
Так, встану на них — говорить Господь Саваот — і вигублю імя Вавилону до нащадку — й сина й внука, говорить Господь.
Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, — слово Господа сил.
І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.
Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.
Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»
Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
А коли Господь сил призначив, — хто може змінити? Рука його простягнута, — хто її відверне?
Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, — хто її відверне?
Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:
В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
«Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде — дракон летючий.
Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.
А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.
Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо — від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.