Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
І каже Валаам до Балака: “Споруди мені тут сім жертовників і напоготов семеро бичків та семеро баранів.”
І каже Білеам до Балака: Постав менї ту сїм жертівників, і наготов менї семеро бичків і семеро баранів.
Вчинив Балак, як повелів Валаам, і принесли Балак з Валаамом по бичкові й по баранові на кожному жертовнику.
І вчинив Балак те, що сказав Білеам. І жертвували Балак і Білеам бичка й барана на кожному жертівнику.
І каже Валаам до Балака: “Стань біля твого всепалення, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, тож те, що покаже він мені, оповім тобі.” І пішов собі на голий верх гори.
І каже Білеам до Балака: Стань коло всепалення твого, а я пійду: може стріне Господь мене, і що покаже він менї, те перекажу тобі. І пійшов на безлїсний верх гори.
Вийшов Бог назустріч Валаамові; Валаам і каже до нього: “Приготував я сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.”
І стрів Бог Білеама, і він каже до його: Сїм жертівників поставив я, і принїс бичка й барана на кожному жертівнику.
І вклав Господь в уста Валаамові слова й мовив: “Повернися до Балака та й скажеш йому так.”
І вложив Господь слово в уста Білеамові і промовив: Вернись до Балака і говори так:
Повернувся він до нього, аж ось він стоїть коло свого всепалення, сам він і всі князі моавські.
І вернувсь він до його; і се стояв він коло всепалення свого, сам він і всї князї Моаба.
Тож заходився він віщувати та й каже: “З Араму привів мене Балак, цар моавський, із гір, що на сході: Йди, проклени мені Якова, йди, заклени Ізраїля.
І почав він річ свою і промовив: Закликав мене з Арану Балак у гостину, з гір восточнїх царь Моабський у свою країну: Прийди, будеш ту Якова клясти-проклинати; прийди, будеш в Ізраїля долю відіймати.
Та як мені проклинати того, кого не прокляв Бог? Як заклинати того, кого Господь не закляв?
Як я, царю, того зважусь клясти-проклинати, кого Бог сподобив ласки, Господь благодати?
Зверху скелі бачу його я, з високих гір на нього дивлюся. Ось народ, що окремо живе, що не до лічби з людьми іншими.
Я на його з гір високих пильно позираю, із верхів очима всюди його проводжаю. Се той люд, що від народів окрім пробуває, між народами нїкого рідного не має.
Хто порох Якова полічив би? Хто порахував би Ізраїля чвертку? Коли б мені та смертю праведних померти, коли б то кінець мій такий був, як їхній!”
Хто Якова та злїчив би пісок під ногами? Мирияди Ізраїля хто порахував би? Коли б менї так праведно, як і їм вмирати, я не знаю, чого в світї кращого й бажати.
Отож Балак до Валаама: “Що вчинив єси зо мною? Проклясти ворогів моїх узяв я тебе, ти ж їх благословляєш!”
І каже Балак Білеамові: Що ти вчинив ізо мною? Проклясти вороги мої взяв я тебе, і се ти навіть благословляєш їх!
Той же відповів: “А хіба я не повинен пильнувати, щоб теє говорити, що Господь мені в уста вклав?”
І відповів той, кажучи: Хиба того, що вложив Господь в уста менї, не годиться менї виявити?
Тоді Балак до нього й каже: “Йди зо мною на інше місце; звідти побачиш тільки край народу, усього ж його не побачиш; проклени мені звідти.”
І каже йому Балак: Ходїмо зо мною на инше місце, звідкіля мож побачити їх; та тільки тих, що поперед, бачити меш їх, а всїх не побачиш. І проклени менї їх із відтам.
І вивів його на Чатівницьке поле, на верх гори Пізга, спорудив там сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.
І вивів його на поле сторожі, на верховину Пісги-гори, і поставив там сїм жертівників, і принїс бичка й барана на кожному жертівнику.
І каже до Балака: “Постій тут коло твого всепалення, а я піду назустріч Богові.”
І каже він Балакові: Стань ту коло всепалення твого, а я піду там на зустріч.
Вийшов Бог назустріч Валаамові, вклав йому слова в уста й мовив: “Повернися до Балака та й повідаєш йому так.”
І зустрів Господь Білеама, і вложив слово йому в уста, і рече: Вернись до Балака і так промовляти меш.
Повернувсь він до нього, аж ось той стоїть біля свого всепалення, і князі моавські з ним. Балак його й питає: “Що сказав Господь?”
І прийшов він до його; і се стоїть він коло всепалення, і князї Моабські з ним.
І став той віщувати й мовив: “Устань, Балаку, слухай, припади вухом до мене, Ціпорів сину!
І каже йому Балак: Що промовив Господь?
Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати?
І почав він приповідь свою і промовив: Встань, Балаче, та послухай, зрозумій, Зипорів сину!
Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу.
Бог, не чоловік той льживий, щоб туманити людину. Сказав би він, та й не вдїяв? Нї, по віки так не буде! Він сказав, та й не справдив би? Се ж не ми, химерні люде.
Бо немає у Якова неправди, гріха на Ізраїлі немає. Госдодь, його Бог, із ним, величний володар у нім перебуває.
Звелїв він благословити, я благословив, не сумнився, щоб Яков по Божій волї нїчим в сьвітї не журився.
Той Бог, що з Єгипту його вивів, — для нього він мов буйвіл сильний.
Господь, Бог його, по віки з ним пробуває, голубить, і труба його царськая голосно рокоче, трубить.
Немає в Якова, нема чарування, не знане в Ізраїлі ворожіння; свого часу буде провіщено Якову та Ізраїлю, що Бог творитиме.
Вивів люд свій із Египту, визволив з ярма, з неволї, мов той ріг у однорога, сила його в дикім полї.
Ось люд, що встає, неначе та левиця, що зводиться вгору, мов той лев; не ляже він перше, ніж пожере здобич та крови нап'ється з убитих.”
На Якова в нас не буде, ворожби чи то проклону: про Ізраїля всї люде скажуть: Бог його воздвигнув.
І каже Балак Валаамові: “Краще вже й не проклинай його. Але й не благослови!”
Мов левиця устає він, і мов лев стрибає в гору; ляже, як пожер здобичу та напивсь крові з улову.
Відповів Валаам Балакові, кажучи: “Чи я ж тобі не казав, усе, що промовить Бог, я мушу зробити?”
І каже Балак Білеамові: Лучче вже й не проклинай їх, і не благословляй.
Тоді Балак до Валаама: “Ходімо, візьму тебе ще в інше місце. Може ж, Богові буде вгодно, щоб ти прокляв мені його звідти.”
І відповів Білеам, і каже Балакові: Хиба не казав я тобі, що все, що промовив Господь, мушу сповнити.
І взяв Балак Валаама з собою на верхів'я Пеора, що височить понад сухим степом.
І каже Балак Білеамові: Ось ходїмо, візьму тебе в друге місце. Може, Богу буде вгодно, щоб ти прокляв їх із відтам.
І каже Валаам Балакові: “Споруди мені тут сім жертовників і споготов мені тут семеро бичків та семеро баранів.”
І взяв Балак Білеама на верх Пеора, що стремить на рівнинї пустинї. І каже Білеам Балакові: