Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New International Version
Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
Paul’s Anguish Over Israel
I speak the truth in Christ — I am not lying, my conscience confirms it through the Holy Spirit —
I speak the truth in Christ — I am not lying, my conscience confirms it through the Holy Spirit —
Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
I have great sorrow and unceasing anguish in my heart.
Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
For I could wish that I myself were cursed and cut off from Christ for the sake of my people, those of my own race,
вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
the people of Israel. Theirs is the adoption to sonship; theirs the divine glory, the covenants, the receiving of the law, the temple worship and the promises.
їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
God’s Sovereign Choice
It is not as though God’s word had failed. For not all who are descended from Israel are Israel.
It is not as though God’s word had failed. For not all who are descended from Israel are Israel.
і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
In other words, it is not the children by physical descent who are God’s children, but it is the children of the promise who are regarded as Abraham’s offspring.
Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
Not only that, but Rebekah’s children were conceived at the same time by our father Isaac.
коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
Yet, before the twins were born or had done anything good or bad — in order that God’s purpose in election might stand:
не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
What then shall we say? Is God unjust? Not at all!
Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
It does not, therefore, depend on human desire or effort, but on God’s mercy.
Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.»
Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
Therefore God has mercy on whom he wants to have mercy, and he hardens whom he wants to harden.
Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
One of you will say to me: “Then why does God still blame us? For who is able to resist his will?”
А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
Does not the potter have the right to make out of the same lump of clay some pottery for special purposes and some for common use?
Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
What if God, although choosing to show his wrath and make his power known, bore with great patience the objects of his wrath — prepared for destruction?
щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
What if he did this to make the riches of his glory known to the objects of his mercy, whom he prepared in advance for glory —
— на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
even us, whom he also called, not only from the Jews but also from the Gentiles?
як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
Isaiah cries out concerning Israel:
“Though the number of the Israelites be like the sand by the sea,
only the remnant will be saved.
“Though the number of the Israelites be like the sand by the sea,
only the remnant will be saved.
Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
Israel’s Unbelief
What then shall we say? That the Gentiles, who did not pursue righteousness, have obtained it, a righteousness that is by faith;
What then shall we say? That the Gentiles, who did not pursue righteousness, have obtained it, a righteousness that is by faith;
Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
but the people of Israel, who pursued the law as the way of righteousness, have not attained their goal.
Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,
Why not? Because they pursued it not by faith but as if it were by works. They stumbled over the stumbling stone.