Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Дусі Святому:
Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці!
Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
Адже я бажав би сам бути відлученим від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом,
вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння й обітниці.
їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, Який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.
Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
Не те, щоби Боже слово не збулося. Та не всі, хто від Ізраїля, є Ізраїлем.
і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
І не всі нащадки Авраама є його дітьми, але: В Ісаакові буде названо тобі нащадка!
тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
Тобто не тілесні діти є Божими дітьми, а діти обітниці вважаються за потомство.
Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
Бо ось якими були слова обітниці: Цієї ж пори прийду — і в Сарри буде син!
Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
І не тільки це, а й Ревекка зачала в той самий час близнят від нашого батька Ісаака.
коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
Та ще до їхнього народження, коли нічого — ні доброго, ні злого — вони ще не зробили, щоби передбачення Боже виявилося у виборі,
не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
не від учинків, але від Того, Хто кличе, — їй було сказано, що старший служитиме меншому,
Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
згідно з написаним: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.
Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
Що ж скажемо? Може, у Бога несправедливість? Зовсім ні!
Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
Адже Він сказав Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитися!
Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
Отже, це не залежить ні від того, хто бажає, ні від того, хто біжить, але від Бога, Який милує.
Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.»
Бо Писання каже фараонові: Власне, на те Я і поставив тебе, аби показати на тобі Свою силу, щоби прославилося Моє Ім’я на всій землі!
Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
Отже, кого хоче, Він милує, а кого хоче, робить черствим.
Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
А ти скажеш мені: Тож чому Він ще докоряє? Бо хто може протистояти Його волі?
А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
О, людино! Хто ти, що сперечаєшся з Богом? Чи скаже витвір Тому, Хто його створив: Чому Ти зробив мене саме таким?
Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
І хіба не має влади гончар над глиною, щоби з тієї самої глини зробити одну посудину на честь, а іншу — на нечесть?
Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити Свою могутність, щадив з великим терпінням посудини гніву, які були готові для знищення,
щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
щоби показати багатство Своєї слави на посудинах милості, які заздалегідь приготував для слави, —
— на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
нас, яких покликав не тільки з юдеїв, але і з язичників.
як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
Як і в Осії, каже: Назву не Мій народ — Моїм народом, і нелюбиму — улюбленою.
І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
І буде: на місці, де сказано їм: Ви — не Мій народ, там їх назвуть синами Живого Бога!
Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
Ісая виголошує про Ізраїль: Хоч буде кількість синів Ізраїля, як піску в морі, але спасеться останок!
Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
Адже Господь, завершуючи і остаточно вирішуючи, здійснить [по справедливості] справу на землі, [бо справа вирішена остаточно].
І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
Так, як про це провіщав Ісая: Якщо би Господь Саваот не залишив нам потомства, ми стали б, як Содом, і уподібнилися би до Гоморри!
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
Що ж скажемо? Язичники, які не шукали праведності, осягнули праведність, — ту праведність, що з віри,
Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
а Ізраїль, який шукав Закону праведності, не осягнув Закону [праведності].
Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,
Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об камінь спотикання,