Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Докіль словами ще вам перекидатися марно? Нумо лиш, братись за за ум, і тодї поговоримо.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Чому вважатись нам за скот і бути пониженими в власних очах наших?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
О, ти, що в досадї своїй душу свою роздираєш! Чи то ж задля тебе опустїє земля та пересунуться скелї з місць своїх?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Та ж у безбожного мусить потахнути сьвітло, а з огня його не остане й искри.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Стемнїє сьвітло в домівцї його, й сьвічка його загасне над ним.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Змалїють кроки могучостї його, й повалить його власний намір його;
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Бо він попаде в сїть ногами своїми й в плетїнках буде плутатись.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Спіймають пута ноги його, й грабіжник уловить його.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Невидимо розложені по землї силця на його, й западнї по дорозї.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Кругом страхи лякати муть його, й зневолять його кидатись то сюди то туди.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Вичерпаєсь із голоду сила в йому, й погибель готова під боком його.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
З'їсть тїло його, з'їсть всї члени його перворідна (небувала) недуга смертї.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
Прогнана буде з домівки в його надїя його, а се доведе його до царя страхів*.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Осядуть в наметї його (чужі), бо стане він уже не його; домівку його посиплють сїркою.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Знизу усхне коріннє його, а вгорі зовяне верховіттє його.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Щезне про його память із землї й імени його не згадувати муть на базарі.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
Проженуть його з сьвітла в тьму, й зітруть його з кругогляду земного.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Нї сина нї внука не буде в народї його, не зістанеться нїхто в домівцї його.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
День (погибелї) його злякає потомків, а сучасників обгорне жахом.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...