Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
если попытаемся мы сказать к тебе слово, — не тяжело ли будет тебе? Впрочем, кто может возбранить слову!
Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
Вот, ты наставлял многих и опустившиеся руки поддерживал,
Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
падающего восставляли слова твои, и гнущиеся колени ты укреплял.
Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
А теперь дошло до тебя, и ты изнемог; коснулось тебя, и ты упал духом.
Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
Богобоязненность твоя не должна ли быть твоею надеждою, и непорочность путей твоих — упованием твоим?
Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
Вспомни же, погибал ли кто невинный и где праведные бывали искореняемы?
Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
Как я видал, то оравшие нечестие и сеявшие зло пожинают его;
Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
от дуновения Божия погибают и от духа гнева Его исчезают.
Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
Рёв льва и голос рыкающего умолкает, и зубы скимнов сокрушаются;
Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
могучий лев погибает без добычи, и дети львицы рассеиваются.
І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
И вот, ко мне тайно принеслось слово, и ухо моё приняло нечто от него.
Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
Среди размышлений о ночных видениях, когда сон находит на людей,
Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
объял меня ужас и трепет и потряс все кости мои.
І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
И дух прошёл надо мною; дыбом стали волосы на мне.
І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
Он стал, — но я не распознал вида его, — только облик был пред глазами моими; тихое веяние, — и я слышу голос:
Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
человек праведнее ли Бога? и муж чище ли Творца своего?
Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
Вот, Он и слугам Своим не доверяет и в Ангелах Своих усматривает недостатки:
А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
тем более — в обитающих в храминах из брения, которых основание прах, которые истребляются скорее моли.
Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянеш, як без слїду зникнуть.
Между утром и вечером они распадаются; не увидишь, как они вовсе исчезнут.