Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
English Standard Version
Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит.
Paul on Malta
After we were brought safely through, we then learned that the island was called Malta.
After we were brought safely through, we then learned that the island was called Malta.
Чужоземцї ж показали нам не мале милосердє: розложивши бо багаттє, прийняли всїх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.
Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него.
When Paul had gathered a bundle of sticks and put them on the fire, a viper came out because of the heat and fastened on his hand.
Побачивши ж чужоземцї, що зьвірюка висїла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.
Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав нїякого лиха.
He, however, shook off the creature into the fire and suffered no harm.
Вони ж дожидали, що він має опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що нїякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог.
They were waiting for him to swell up or suddenly fall down dead. But when they had waited a long time and saw no misfortune come to him, they changed their minds and said that he was a god.
Навкруги ж сього місця були землї першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три днї поприятельськи гостив.
Now in the neighborhood of that place were lands belonging to the chief man of the island, named Publius, who received us and entertained us hospitably for three days.
І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його.
It happened that the father of Publius lay sick with fever and dysentery. And Paul visited him and prayed, and putting his hands on him, healed him.
Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись.
And when this had taken place, the rest of the people on the island who had diseases also came and were cured.
Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було).
По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові,
і припливши в Сиракузу, пробули (там) три днї.
Putting in at Syracuse, we stayed there for three days.
А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли,
And from there we made a circuit and arrived at Rhegium. And after one day a south wind sprang up, and on the second day we came to Puteoli.
де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сїм день; і так прийшли в Рим.
Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.
And the brothers there, when they heard about us, came as far as the Forum of Appius and Three Taverns to meet us. On seeing them, Paul thanked God and took courage.
Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязників воїводї; Павлу ж дозволено жити окроме з воїном, що стеріг його.
And when we came into Rome, Paul was allowed to stay by himself, with the soldier who guarded him.
Стало ся ж по трох днях, скликав Павел первих із Жидів, і, як посходились вони, рече до них: Мужі брати, нїчого не зробивши противного народові або звичаям отцївським, передан я, яко вязник, у руки Римлянам.
Paul in Rome
After three days he called together the local leaders of the Jews, and when they had gathered, he said to them, “Brothers, though I had done nothing against our people or the customs of our fathers, yet I was delivered as a prisoner from Jerusalem into the hands of the Romans.
After three days he called together the local leaders of the Jews, and when they had gathered, he said to them, “Brothers, though I had done nothing against our people or the customs of our fathers, yet I was delivered as a prisoner from Jerusalem into the hands of the Romans.
Розпитавши вони мене, хотїли випустити, бо нїякої вини смерти не було в менї.
When they had examined me, they wished to set me at liberty, because there was no reason for the death penalty in my case.
Як же противились Жиди, був я змушений покликатись до кесаря, не яко би мав чим обвинувати нарід мій.
But because the Jews objected, I was compelled to appeal to Caesar — though I had no charge to bring against my nation.
Тим же скликав я вас, щоб побачити вас та поговорити, бо за надїю Ізраїлеву залїзом сим оковано мене.
For this reason, therefore, I have asked to see you and speak with you, since it is because of the hope of Israel that I am wearing this chain.”
Вони ж промовили до него: Ми анї письма про тебе не одержували з Юдеї, анї прийшовши хто з братів, звістив або сказав про тебе що лихе.
And they said to him, “We have received no letters from Judea about you, and none of the brothers coming here has reported or spoken any evil about you.
Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.
But we desire to hear from you what your views are, for with regard to this sect we know that everywhere it is spoken against.”
Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеєвого й з пророків, од ранку до вечера.
When they had appointed a day for him, they came to him at his lodging in greater numbers. From morning till evening he expounded to them, testifying to the kingdom of God and trying to convince them about Jesus both from the Law of Moses and from the Prophets.
І деякі увірували в слова його, а инші не увірували.
And some were convinced by what he said, but others disbelieved.
І, будучи в незгодї між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,
And disagreeing among themselves, they departed after Paul had made one statement: “The Holy Spirit was right in saying to your fathers through Isaiah the prophet:
глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:
“‘Go to this people, and say,
“You will indeed hear but never understand,
and you will indeed see but never perceive.”
“You will indeed hear but never understand,
and you will indeed see but never perceive.”
бо серце сього народу затвердїло, й ушима тяжко чують, і очі свої позаплющували, щоб не видїли очима, і ушима не чули, і серцем не розуміли, і не навернулись, щоб я сцїлив їх.
For this people’s heart has grown dull,
and with their ears they can barely hear,
and their eyes they have closed;
lest they should see with their eyes
and hear with their ears
and understand with their heart
and turn, and I would heal them.’
and with their ears they can barely hear,
and their eyes they have closed;
lest they should see with their eyes
and hear with their ears
and understand with their heart
and turn, and I would heal them.’
Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасеннє Боже вони чути муть.
Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хатї своїй, і приймав усїх, хто приходив до него,