Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New International Version
І повиходили всї сини Ізрайлеві, і зібралась громада як один чоловік від Дана аж до Берсабиї, і земля Галаадська перед Господом у Массифі.
The Israelites Punish the Benjamites
Then all Israel from Dan to Beersheba and from the land of Gilead came together as one and assembled before the Lord in Mizpah.
Then all Israel from Dan to Beersheba and from the land of Gilead came together as one and assembled before the Lord in Mizpah.
І зійшлися голови всього народу, всї поколїння Ізрайлеві, на збори Божого народу, чотириста тисячей піхотників узброєних мечами.
The leaders of all the people of the tribes of Israel took their places in the assembly of God’s people, four hundred thousand men armed with swords.
Та й Беняминїї дізнались, що сини Ізрайлеві зійшлись в Массифу. І питали Ізрайлитяне: Скажіть, як сталося те погане дїло?
(The Benjamites heard that the Israelites had gone up to Mizpah.) Then the Israelites said, “Tell us how this awful thing happened.”
І відказав Левит, чоловік замученої молодицї так: Прибув я в Гиву Беняминову з моєю наліжницею, щоб там обночуватись.
So the Levite, the husband of the murdered woman, said, “I and my concubine came to Gibeah in Benjamin to spend the night.
Та горожане Гиви обступили ніччю господу, задумавши мене вбити, і мучили вони мою наліжницю так, що вона й умерла.
During the night the men of Gibeah came after me and surrounded the house, intending to kill me. They raped my concubine, and she died.
Тодї взяв я наліжницю мою, порізав її та й порозсилав по всьому займищу держави Ізрайлевої, бо вчинили вони беззаконне й соромне дїло в Ізраїлї;
I took my concubine, cut her into pieces and sent one piece to each region of Israel’s inheritance, because they committed this lewd and outrageous act in Israel.
Всї ви, сини Ізрайлеві, тут, то ж розберіть все і постановіть, що чинити.
Now, all you Israelites, speak up and tell me what you have decided to do.”
Піднявсь тодї ввесь люд як один чоловік, і промовив: Нїхто з нас нехай не йде додому, нїхто не вертайсь до господи своєї.
All the men rose up together as one, saying, “None of us will go home. No, not one of us will return to his house.
От же що ми зробимо з Гивою:
But now this is what we’ll do to Gibeah: We’ll go up against it in the order decided by casting lots.
Возьмімо по десятку чоловіка з сотнї з усїх поколїнь Ізрайлевих, і по сотнї з тисячі, а по тисячі з десятьох тисячей; нехай наберуть харчі про людей, що пійдуть на Гиву Беняминову, покарати її за погане дїло, яке вдїяла вона в Ізраїлї.
І скупились усї поколїння Ізрайлеві проти того міста однодушно, як один чоловік.
So all the Israelites got together and united as one against the city.
І порозсилали поколїння Ізрайлеві по всьому поколїнню Беняминовому, сказати: Що се за погана річ між вами сталась?
The tribes of Israel sent messengers throughout the tribe of Benjamin, saying, “What about this awful crime that was committed among you?
Повидавайте ж ледачих людей з Гиви, щоб ми їх стратили й ледарство з Ізраїля викоренили. Беняминїї ж не схотїли уволити волю своїх земляків, синів Ізрайлевих.
Now turn those wicked men of Gibeah over to us so that we may put them to death and purge the evil from Israel.”
But the Benjamites would not listen to their fellow Israelites.
But the Benjamites would not listen to their fellow Israelites.
І поскуплювались Беняминїї із инших городів у Гиву, щоб виступити на війну з синами Ізраїля.
From their towns they came together at Gibeah to fight against the Israelites.
І налїчено Беняминїїв із міст того дня двайцять і шість тисячей узброєних мечами, опріч осадників Гивейських, а їх налїчено сїмсот чоловіка вибраних.
At once the Benjamites mobilized twenty-six thousand swordsmen from their towns, in addition to seven hundred able young men from those living in Gibeah.
Із усїх сих людей було сїм сотень вибранцїв лїваків; кожен із них, випускаючи камення з пращі у волос, не випустив його мимо.
Among all these soldiers there were seven hundred select troops who were left-handed, each of whom could sling a stone at a hair and not miss.
Ізрайлитян же налїчено, без Беняминїїв, чотириста тисячей в'оружених мечами, добірнього військового люду.
Israel, apart from Benjamin, mustered four hundred thousand swordsmen, all of them fit for battle.
І встали і пійшли в дім Божий (в Сило), і питали в Бога, і казали сини Ізрайлеві: Хто з нас має перший виступити на війну з Бенямином? Господь відказав: Перший Юда.
І рушили сини Ізрайлеві вранцї та й отаборились під Гивою.
The next morning the Israelites got up and pitched camp near Gibeah.
І виступили Ізрайлитяне до бою проти Беняминїїв і стали вони навпроти їх лавами перед Гивою.
The Israelites went out to fight the Benjamites and took up battle positions against them at Gibeah.
Беняминїї ж вийшли з Гиви та й положили того дня двайцять і дві тисячі чоловіка Ізрайлитян на землю.
The Benjamites came out of Gibeah and cut down twenty-two thousand Israelites on the battlefield that day.
І пійшли сини Ізрайлеві та й плакали перед Господом до вечора, питаючи: виступати менї знов на Беняминїїв? Відказав Господь: Виступайте проти їх!
But the Israelites encouraged one another and again took up their positions where they had stationed themselves the first day.
Набрав тодї духа народ Ізраїльський, та й стали до бою знов на тому ж місцї в порядку боєвому,
The Israelites went up and wept before the Lord until evening, and they inquired of the Lord. They said, “Shall we go up again to fight against the Benjamites, our fellow Israelites?”
The Lord answered, “Go up against them.”
The Lord answered, “Go up against them.”
І наступили сини Ізрайлеві другого дня на Беняминїїв.
Then the Israelites drew near to Benjamin the second day.
І вийшов проти їх Бенямин другого дна з Гиви, та й знов положив трупом із синів Ізраїля вісїмнайцять тисячей в'оружених мечами.
This time, when the Benjamites came out from Gibeah to oppose them, they cut down another eighteen thousand Israelites, all of them armed with swords.
Тодї всї сини Ізрайлеві і ввесь люд пійшли і прийшли в дім Божий, і сидїли там плачучи перед Господом, і постили того дня до самого вечора, і приносили всепаления й мирні жертви перед Господом.
Then all the Israelites, the whole army, went up to Bethel, and there they sat weeping before the Lord. They fasted that day until evening and presented burnt offerings and fellowship offerings to the Lord.
І питали сини Ізрайлеві в Господа — (в той час була скриня закону Божого там,
And the Israelites inquired of the Lord. (In those days the ark of the covenant of God was there,
А Финеес, син Елеазара Ароненка, служив того часу службу перед ним) — Чи менї знов наступати боєм на братів моїх, Беняминїїв, чи залишити? І відказав Господь: Наступай, бо завтра подам я їх в руки ваші.
with Phinehas son of Eleazar, the son of Aaron, ministering before it.) They asked, “Shall we go up again to fight against the Benjamites, our fellow Israelites, or not?”
The Lord responded, “Go, for tomorrow I will give them into your hands.”
The Lord responded, “Go, for tomorrow I will give them into your hands.”
І вийшли сини Ізрайлеві на третий день проти Беняминїїв та й уставились лавами до бою перед Гивою, як і в перші рази.
They went up against the Benjamites on the third day and took up positions against Gibeah as they had done before.
Беняминїї ж вирушили проти народу, віддаляючись від міста, та почали, як у перші рази, декого з народу побивати на дорогах, що одна веде на Бетель, а друга через поля на Гиву, і вбили до трийцятьох чоловіка з Ізрайлитян.
The Benjamites came out to meet them and were drawn away from the city. They began to inflict casualties on the Israelites as before, so that about thirty men fell in the open field and on the roads — the one leading to Bethel and the other to Gibeah.
І казали самі собі Беняминїї: Лягають перед нами вони, як і за першим разом. А сини Ізраїля змовились: Утїкати мемо, щоб відманити їх від городу на шляхи.
While the Benjamites were saying, “We are defeating them as before,” the Israelites were saying, “Let’s retreat and draw them away from the city to the roads.”
І рушили всї мужі Ізрайлеві від становища та й стали лавами під Баал-Тамаром, а засїдка Ізрайлева почала також рушатись з свого становища на заходї від Гиви.
Тодї наступило на Гиву десять тисячей вибранцїв, і счалась бійка страшенна; Беняминїї ж не знали ще, що надходить їх погибель.
Then ten thousand of Israel’s able young men made a frontal attack on Gibeah. The fighting was so heavy that the Benjamites did not realize how near disaster was.
І поразив Господь Бенямина перед Ізраїлем, і постинали Ізрайлитяне того дня двайцять і пять тисячей і сто чоловіка з синів Бенямина, добре в'оружених мечами.
The Lord defeated Benjamin before Israel, and on that day the Israelites struck down 25,100 Benjamites, all armed with swords.
Беняминїї, побачивши, що вони побиті, почали втїкати, а тодї Ізрайлитяне лишили їм місце до втечі, щоб упали в засїдку, що її заставили поблизь Гиви.
Then the Benjamites saw that they were beaten.
Now the men of Israel had given way before Benjamin, because they relied on the ambush they had set near Gibeah.
Now the men of Israel had given way before Benjamin, because they relied on the ambush they had set near Gibeah.
Заляга кинулась тепер на Гиву, і вломились у город та й постинали мечем усїх осадників.
Those who had been in ambush made a sudden dash into Gibeah, spread out and put the whole city to the sword.
Між Ізрайлитянами ж і їх залягом були змовини, щоб вони дали знак димом над містом.
The Israelites had arranged with the ambush that they should send up a great cloud of smoke from the city,
Як же Ізрайлитяне повернулись нїби навтеки, а Беняминїї почали Ізраїлїв побивати з трийцять чоловіка, бо думали: Подужали ми їх як і в першому бою,
and then the Israelites would counterattack.
The Benjamites had begun to inflict casualties on the Israelites (about thirty), and they said, “We are defeating them as in the first battle.”
The Benjamites had begun to inflict casualties on the Israelites (about thirty), and they said, “We are defeating them as in the first battle.”
Почав тодї дим вставати над містом, і як озирнулись Беняминїї, вже ввесь город стояв у поломї, що палало під саме небо.
But when the column of smoke began to rise from the city, the Benjamites turned and saw the whole city going up in smoke.
Обернулись тодї Ізрайлитяне, а Беняминїї зрозуміли, що їх найшла лиха година.
Then the Israelites counterattacked, and the Benjamites were terrified, because they realized that disaster had come on them.
І подались вони перед Ізрайлитянами в степ, та їх бито ще гірше, бо й ті, що запалили місто, погнали за ними.
So they fled before the Israelites in the direction of the wilderness, but they could not escape the battle. And the Israelites who came out of the towns cut them down there.
Обгорнули вони Бенямина з усїх боків, і гнали його до Менухи, не даючи їм спочити аж до східньої сторони Гиви.
Полягло тодї в Бенямина вісїмнайцять тисячей чоловіка найхоробріщого люду.
Eighteen thousand Benjamites fell, all of them valiant fighters.
Останки з Беняминїїв звернулись на пустиню, 'д скелї Риммон. І побили Ізрайлитяне по дорозї ще пять тисяч чоловіка, і гнались за ними до Гидома, і вбили з них ще дві тисячі люда.
As they turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon, the Israelites cut down five thousand men along the roads. They kept pressing after the Benjamites as far as Gidom and struck down two thousand more.
Всїх же синів Беняминових, що того дня погибли, було двайцять і пять тисячей чоловіка, що орудували мечем, а всї були мужі добірні.
On that day twenty-five thousand Benjamite swordsmen fell, all of them valiant fighters.
І метнулись останки з них втеком у степ проти скелї Риммон, шістьсот чоловіка, та й пробували чотири місяцї під скелею Риммон.
But six hundred of them turned and fled into the wilderness to the rock of Rimmon, where they stayed four months.
Ізрайлитяне ж вернулись назад і постинали всїх, що ще остались з Беняминїїв, і скот їх, а всї села, які були близько, повипалювали вогнем.
The men of Israel went back to Benjamin and put all the towns to the sword, including the animals and everything else they found. All the towns they came across they set on fire.