Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
Доки не перестанеш? Стримайся, щоб і ми промовили!
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
Чому, наче чотириногі, ми замовкли перед тобою?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, хіба піднебесна буде бездомною? Чи гори спадуть з основ?
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
І світло безбожних згасне, і їхній вогонь не підніметься.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
Його світло в житті — темрява, і світильник з ним погасне.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
Найменші вполювали його майно, нехай же його обмане рада.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Нехай його нога зловиться в пастці, і заплутається в сіті.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
Нехай найдуть на нього засідки. І скріпить проти нього спраглих.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
Сховано в землю сильце його, і його пастка — на стежці.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
Хай довкруги нього вигублять болі, а численні, що навколо його ніг, хай прийдуть у великому голоді.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
Йому ж приготовлено належне падіння,
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
хай стопи його ніг будуть поїдені, нехай смерть пожере його красу.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
Нехай оздоровлення буде вирване з його життя, нехай його захопить біда, царське обвинувачення.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Нехай поселиться в його ночі в його шатрі, нехай буде посіяна сіркою його краса.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
І його пам’ять зникне із землі, і його ім’я нехай буде на віддаленому обличчі.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
Нехай хтось прожене його зі світла в темряву.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
Не буде знайомого в його народі, ані не врятується його дім у піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування.