Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Огієнка
Cовременный перевод Библии WBTC
Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Почему же Всемогущий знает всё о жизни человека, а те, кто верят, не знают про жизнь Его?
Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
Межи передвигают люди, крадут стада и на другие пастбища уводят.
займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
У сирот они отбирают ослиц, и у вдов отбирают быков.
вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
Они сбивают с дороги бедных и заставляют скрываться нуждающихся всей земли.
Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
Как дикие ослы в пустыне, бродят бедные в поисках хлеба, добывая его трудом, и кормит их детей бесплодная земля.
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
Они собирают остатки в чужих полях и подбирают на виноградниках грешных.
на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
Нет одежды у них, и они спят нагими — нечем укрыться им в холоде.
мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
От горных дождей они промокают насквозь, и прячутся в камнях за неимением крыши.
Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
Оторваны сироты от груди, и младенцы взяты в залог за долги.
Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
Другим снопы они вяжут, а сами всегда голодны.
Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
Они выжимают масло олив, давят виноград, и всё равно страдают от жажды.
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
Над городом — стоны умирающих, и души раненых молят помочь. Но Господь оставляет это зло без наказанья.
Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
Есть те, кто против света восстаёт, — они не знают Господних путей и не следуют им.
На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
С рассветом встает убийца, убивает бедных и слабых, а ночью становится вором.
А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“ і засло́ну кладе на обличчя.
Глаза прелюбодея ищут сумрака, он думает: "Никто не увидит меня", — и лицо своё закрывает.
Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
Во тьме проникает в дома. Сидевшие днём взаперти, боятся света дневного.
бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
Их утро — темень густая, знакомы им страхи ночные.
Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
Они — обломки на поверхности воды, и над землёю их проклятье — никто не соберёт в садах их виноград.
Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників!
Как тающий снег съедает жара, так и могила глотает тех, кто грешил.
Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
Даже чрево матери их забывает; черви им рады; не помнят их люди — злобные подобны ненужным обломкам.
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
Они отнимают добро у женщин бездетных, и вдов обижают.
А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
Но Господь могуществом силу у злых отнимает, даже если они знамениты, не могут быть уверенны в жизни своей.
Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
Недолго злобные могут чувствовать себя в безопасности: не укрыться им от Господа глаз.
піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
На миг возвысятся они, а потом исчезнут. Пожухнут и увянут, как трава, и срезанными будут, как колосья.