Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Правду кажу, я — в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ.
Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів — ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати Славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в Храмі й Свої обітниці.
Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом [8] над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни.[9]
Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої».
і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими.
тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син».
Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака.
Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
І перш ніж ті сини народилися, перш ніж вони вчинили щось добре чи зле, Бог сказав Ревецці: «Старший син твій служитиме молодшому». І сталося так, щоб міг здійснюватися Божий намір, за вибором Його. Він не грунтується на вчинках, він залежить від Божого заклику.
коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава».
Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні!
Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись».
Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові».
Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.»
Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?»
А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик?
Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення.
Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
Він терпів їх, щоб показати багатство Слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати Славу Його.
щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим?
— на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії:
«Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».
«Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».
як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
А також:
На тому ж місці, де Бог сказав їм: «Ви — не Мій народ», там їх назвуть дітьми живого Бога».
На тому ж місці, де Бог сказав їм: «Ви — не Мій народ», там їх назвуть дітьми живого Бога».
І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
Саме так Ісая провіщав про Ізраїль:
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато, немов того піску морського, однак лише декілька врятується, бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця і без зволікань».
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато, немов того піску морського, однак лише декілька врятується, бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця і без зволікань».
Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
І ще Ісая провістив:
«Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».
«Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».
І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри.
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону.
Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання.
Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,