Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Священики, заговоріть до серця Єрусалима, потішайте його! Адже завершилося його впокорення, і його гріх — прощений. Адже він одержав з Господньої руки вдвоє за свої гріхи.
Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!
Голос того, хто гукає в пустелі: Приготуйте Господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога!
Голос чути: — Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!
Кожна долина наповниться, а будь-яка гора та пагорб знизиться, і все криве стане прямим, а гостре — гладкими дорогами.
Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі — низиною!
І з’явиться Господня слава, і всяке тіло побачить Боже спасіння, бо Господь заговорив.
Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.
Голос того, хто говорить: Закричи! І я запитав: Що кричатиму? Усяке тіло — трава, і всяка людська слава — як цвіт трави.
Голос велить: — Вісти! — Я ж сказав: — Що вістити? — Всяке тіло — трава, і вся його краса — мов квітка в полі.
Засохла трава, і цвіт відпав,
Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ — трава!
а слово вашого Бога залишається навіки!
Висхне трава, зів'яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.
Вийди на високу гору, ти, що благовістиш Сіонові! Підвищ із силою твій голос, ти, хто благовістиш Єрусалимові! Підніміть, не бійтеся! Скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!
Ось Господь приходить із силою, і Його рука з владою, ось Його винагорода з Ним і діло перед Ним.
Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.
Як пастир, Він пастиме Своє стадо і Своєю рукою Він збере ягнят, і потішить тих, які мають у лоні.
Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
Хто виміряв рукою воду і небо долонею, і всю землю пригорщею? Хто зважив гори важками і ліси терезами?
Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?
Хто пізнав Господній розум, і хто був Його помічником, який Його повчає?
Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?
Чи з ким-небудь Він порадився, і той Його навчив? Чи хтось показав Йому суд? Чи хтось показав Йому дорогу розуміння?
З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?
Оскільки всі народи можна порахувати за краплю води з відра і за доважок на терезах, і вважатимуться за плювок.
Народи в нього — неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.
І Лівану не вистачить для підтримання вогню, і всіх чотириногих не вистачить на всепалення для Нього,
Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву.
і всі народи є як ніщо і за ніщо сприймаються.
Усі народи перед ним — ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.
До кого ви уподібнили Господа, і до якої подоби ви Його прирівняли?
Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?
Хіба не митець зробив образ, який золотар, розтопивши золото, позолотив його, зробив його подобою?
Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;
Адже столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає, як поставити його образ, щоб не зрушився.
а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.
Хіба не зрозуміли ви? Хіба ви не чули? Чи ж вам не сповістили від початку? Хіба ви не пізнали основ землі?
Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?
Він тримає круг землі, і ті, хто живе на ній, — як сарана. Він поставив небо, як покриття, і розтягнув, як намет для проживання.
Це він — той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.
Він призначає володарів, як ніщо, щоб володіли, а землю зробив, як ніщо.
Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього — порожнеча.
Бо не сіятимуть і не насадять, і на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них, і вони висохли, і буря їх підніме, як полову.
Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.
Тож тепер до кого Мене уподібните, чи до чогось буду прирівняний? — сказав Святий.
Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? — каже Святий.
Погляньте на висоту вашими очима і придивіться. Хто це все виставив напоказ? Той, Хто виводить за числом Свій світ, усіх покличе по імені. Від великої слави і в силі моці нічого від Тебе не затаїлося.
Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.
Тож не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле: Зникла моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив.
Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»
Тепер хіба ти не зрозумів, чи не почув? Бог вічний! Бог, Який створив краї землі, не голодніє і не втомлюється, і Його розум не можна дослідити!
Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь — Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.
Він дає голодним силу і не засмученим — смуток.
Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.
Адже молоді голодуватимуть, і юнаки втомляться, і вибрані будуть безсилі.
Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, —