Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Auflage 2017
Переклад Біблії Куліша та Пулюя
Jetzt aber lachen über mich, die jünger sind als ich an Tagen, deren Väter ich nicht für wert geachtet, sie bei den Hunden meiner Herde anzustellen.
Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
Was sollte mir auch ihrer Hände Kraft? Geschwunden war ihre Rüstigkeit
Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
durch Mangel und durch harten Hunger; Leute, die das dürre Land abnagen, das Gras der Wüste und der Wüstenei.
Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
Sie pflücken Salzmelde im Gesträuch und Ginsterwurzeln sind ihr Brot.
Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
Aus der Gemeinschaft wurden sie verjagt; man schreit ihnen nach wie einem Dieb.
Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
Am Hang der Täler müssen sie wohnen, in Erdhöhlen und in Felsgeklüft.
Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
Zwischen Sträuchern schreien sie kläglich, drängen sich zusammen unter wildem Gestrüpp.
Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
Gemeine Leute, Leute ohne Namen, sie wurden aus dem Land hinausgepeitscht.
Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
Jetzt aber bin ich ihr Spottlied, bin zum Klatsch für sie geworden.
У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
Sie verabscheuen mich, rücken weit von mir weg, scheuen sich nicht, mir ins Gesicht zu spucken.
Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
Denn er löste meines Bogens Sehne und beugte mich nieder, sie aber ließen die Zügel vor mir schießen.
Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
Zur rechten Seite erhebt sich eine Schar, treibt meine Füße weg, wirft gegen mich ihre Unheilsdämme auf.
З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
Meinen Pfad reißen sie auf, helfen zu meinem Verderben und niemand wehrt ihnen.
Зрили стежку мою, все з'уміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
Wie durch eine breite Bresche kommen sie heran, wälzen sich unter Trümmern heran.
Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
Schrecken stürzen auf mich ein, verjagt wie vom Wind ist mein Ansehen, wie eine Wolke entschwand mein Heil.
Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
Und nun zerfließt meine Seele in mir, des Elends Tage packen mich an.
А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
Des Nachts durchbohrt es mir die Knochen, mein nagender Schmerz kommt nicht zur Ruh.
Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
Mit Allgewalt packt er mich am Kleid, schnürt wie der Gürtel des Rocks mich ein.
Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
Er warf mich in den Lehm, sodass ich Staub und Asche gleiche.
Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
Ich schreie zu dir und du antwortest mir nicht; ich stehe da, doch du achtest nicht auf mich.
Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
Du wandelst dich zum grausamen Feind gegen mich, mit deiner starken Hand befehdest du mich.
Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
Du hebst mich in den Wind, fährst mich dahin, lässt mich zergehen im Sturmgebraus.
Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
Ja, ich weiß, du führst mich zum Tod, zur Sammelstätte aller Lebenden.
О, я знаю, що ти примчиш мене 'д смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
Doch nicht an Trümmer legt er die Hand. — Schreit man nicht um Hilfe beim Untergang?
Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
Weinte ich nicht um den, der harte Tage hatte, grämte sich nicht meine Seele über den Armen?
А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
Ja, ich hoffte auf Gutes, doch Böses kam, ich harrte auf Licht, doch Finsternis kam.
А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
Mein Inneres kocht und kommt nicht zur Ruhe, mich haben die Tage des Elends erreicht.
Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
Trauernd gehe ich einher, ohne wärmende Sonne, ich stehe auf in der Versammlung, schreie laut.
Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
Den Schakalen wurde ich zum Bruder, den Straußenhennen zum Freund.
Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
Meine Haut ist schwarz, von Fieberglut brennen meine Knochen.
Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.