Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Auflage 2017
Переклад Біблії Огієнка
Gebet des Propheten Habakuk, nach der Melodie von Schigjonot.
Молитва пророка Авакума, для співу на струнному при́ладі:
HERR, ich höre die Kunde, ich sehe, HERR, was du früher getan hast. Lass es in diesen Jahren wieder geschehen, offenbare es in diesen Jahren! Auch wenn du zürnst, denk an dein Erbarmen!
„Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й!
Gott kommt von Teman her, der Heilige kommt vom Gebirge Paran. [Sela] Seine Hoheit überstrahlt den Himmel, sein Ruhm erfüllt die Erde.
Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!
Und ein Leuchten wie Licht wird sein, Strahlen gehen aus von seiner Hand, in ihnen verbirgt sich seine Macht.
А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.
Die Seuche zieht vor ihm her, die Pest folgt seinen Schritten.
Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.
Er stellt sich auf und misst die Erde ab. Er blickt hin und lässt die Völker erzittern. Da zerbersten die ewigen Berge, versinken die uralten Hügel. Das sind von jeher seine Wege.
Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.
Die Zelte Kuschans sehe ich voll Unheil; auch in Midian zittern die Zelte.
Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.
HERR, ist dein Zorn gegen die Flüsse entbrannt, gegen die Flüsse dein Zorn und dein Groll gegen das Meer, dass du mit deinen Rossen heranstürmst und mit deinen siegreichen Wagen?
Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?
Du hast deinen Bogen aus der Hülle genommen, gesättigt sind die Pfeile mit Botschaft. [Sela] Du spaltest die Erde und es brechen Ströme hervor.
Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к.
Wenn sie dich sehen, erbeben die Berge, das Tosen der Wasser rauscht vorüber; es erhebt die Urflut ihre Stimme, hoch oben vergisst die Sonne ihre Strahlen.
Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.
Der Mond bleibt in der Behausung; als Beleuchtung schwirren deine Pfeile, als heller Schein das Blitzen deiner Lanze.
Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.
Voll Zorn schreitest du über die Erde, in deinem Groll zerstampfst du die Völker.
У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.
Du ziehst aus, um dein Volk zu retten, um deinem Gesalbten zu helfen. Vom Haus des Ruchlosen schlägst du den Dachfirst weg und legst das Fundament frei bis hinab auf den Felsen. [Sela]
Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла.
Du durchbohrst mit seinen eigenen Pfeilen den Kopf seiner Krieger; sie stürmten heran, um mich zu verjagen; das ist ihr Übermut, gleichwie der, der darauf aus ist, den Armen zu fressen im Versteck.
Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.
Du bahnst mit deinen Rossen den Weg durch das Meer, durch das gewaltig schäumende Wasser.
Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.
Ich zitterte am ganzen Leib, als ich es hörte, ich vernahm den Lärm und ich schrie. Fäulnis befällt meine Glieder und es wanken meine Schritte. Doch in Ruhe erwarte ich den Tag der Not, der dem Volk bevorsteht, das über uns herfällt.
Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.
Zwar blüht der Feigenbaum nicht, an den Reben ist nichts zu ernten, der Ölbaum bringt keinen Ertrag, die Kornfelder tragen keine Frucht; im Pferch sind keine Schafe, im Stall steht kein Rind mehr.
Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —
Ich aber will jubeln über den HERRN und mich freuen über Gott, meinen Retter.
то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!
GOTT, der Herr, ist meine Kraft. Er macht meine Füße schnell wie die Füße der Hirsche und lässt mich schreiten auf den Höhen. Dem Chormeister. Zum Saitenspiel.
Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.