Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
Die Philister sammelten ihre Truppen bei Socho im Gebiet des Stammes Juda zum Krieg. Sie schlugen ihr Lager bei Efes-Dammim auf, zwischen Socho und Aseka.
Филистимці ж зібралися до своїх таборів на війну, прийшли до Сокхота юдейського і отаборилися між Сокхотом і між Азикою в Ефермемі.
Auch Saul rief seine Soldaten zusammen. Sie lagerten im Eichental und stellten sich in Schlachtordnung auf.
А Саул і мужі Ізраїля зібралися й отаборилися в долині. Вони стали до бою напроти филистимців.
An einem Bergkamm standen die Philister, am Hang gegenüber die Israeliten. Zwischen ihnen lag das Tal.
Филистимці стояли на горі по одну сторону, а Ізраїль — на горі по іншу сторону, а між ними — долина.
Da trat aus dem Heer der Philister ein einzelner Soldat heraus: Goliat aus der Stadt Gat. Er war über drei Meter groß.
З табору филистимців вийшов сильний чоловік, ім’я його — Голіаф з Ґета, його зріст — чотири лікті й долоня.
Gerüstet war er mit einem Helm, einem schweren Schuppenpanzer und mit Beinschienen, alles aus Bronze. Dazu hatte er sich noch eine bronzene Lanze auf den Rücken geschnallt. Sein Brustpanzer wog 60 Kilogramm,
На його голові був шолом, і він був одягнений в лускоподібний панцир, а вага його панцира — п’ять тисяч сиклів міді та заліза.
sein Speer war so dick wie ein kleiner Baum, und allein die Eisenspitze des Speeres war über 7 Kilogramm schwer. Vor ihm her marschierte sein Schildträger mit einem riesigen Schild.
Держак його списа, наче ткацький вал, а важив його спис шістдесят сиклів заліза. І той, хто носив його зброю, ішов перед ним.
Goliat stellte sich den israelitischen Schlachtreihen gegenüber auf und brüllte: »Was wollt ihr hier eigentlich mit eurem ganzen Heer? Ich bin ein Philister, und ihr seid nur Knechte Sauls. Los, wählt euren besten Mann aus und schickt ihn herunter zu mir!
Він став і закричав до ізраїльського табору, гукаючи їм: Для чого вийдете, щоб стати до бою напроти нас? Хіба я не є филистимцем, а ви — євреями Саула! Виберіть собі мужа, і нехай спуститься до мене,
Wenn er mich töten kann, dann werden wir eure Sklaven sein. Aber wenn ich ihn erschlage, dann sollt ihr uns als Sklaven dienen.
і якщо спроможеться зі мною воювати, і якщо поб’є мене, то ми будемо вам рабами, якщо ж я подолаю і поб’ю його, то ви будете нам рабами і служитимете нам!
Ja, ich fordere heute alle Israeliten heraus. Wo ist der Mann, der es mit mir aufnehmen kann?«
Ось я сьогодні, у цей день, — сказав филистимець, — зганьбив ізраїльський табір, дайте мені мужа, і боротимемось обидва!
Als Saul und seine Soldaten das hörten, erschraken sie und bekamen große Angst.
Коли Саул і весь Ізраїль почули ці слова филистимця, то жахнулися і сильно перелякалися.
David, der Sohn Isais, aus Bethlehem in der Gegend von Efrata in Juda hatte sieben Brüder. Isai war zu jener Zeit, als Saul König war, schon zu alt für den Kriegsdienst.
32 І Давид промовив до Саула: Хай не занепадає серце мого володаря в ньому. Твій слуга піде і воюватиме із цим филистимцем!
Seine drei ältesten Söhne jedoch waren Sauls Aufruf gefolgt und mit in den Kampf gezogen. Der älteste hieß Eliab, der zweite Abinadab und der dritte Schamma; David war der jüngste.
33 Та Саул промовив до Давида: Не зможеш виступити проти филистимця, щоб з ним воювати, бо ти є хлопчина, а він — військовий муж від своєї молодості!
Hin und wieder kehrte er von Sauls Königshof nach Hause zurück, um in Bethlehem die Schafe und Ziegen seines Vaters zu hüten.
35 то я слідував за ним, і побивав його, і виривав з його пащі! Якщо ж він нападав на мене, то я хапав його за горло, бив і вбивав його.
Der Riese Goliat stellte sich schon seit vierzig Tagen jeden Morgen und jeden Abend zwischen den beiden Heeren auf und forderte die Israeliten heraus.
36 Твій раб побивав ведмедя чи лева, і необрізаний филистимець буде як один з них! Чи ж не піду і не поб’ю його, — і зніму сьогодні ганьбу з Ізраїля? Адже хто цей необрізаний, який ганьбить табір живого Бога!
Eines Tages sagte Isai zu David: »Schau doch einmal nach deinen Brüdern, die in den Krieg gezogen sind. Bring ihnen diesen Sack gerösteten Weizen und zehn Brote mit.
37 Господь, Який вирвав мене з лап лева і з лап ведмедиці, Він вирве мене і з руки цього необрізаного филистимця! Тоді Саул сказав Давидові: Іди, і нехай з тобою буде Господь!
Ihrem Hauptmann kannst du diese zehn Stücke Käse geben. Erkundige dich, wie es ihnen geht, und bring mir ein Lebenszeichen von ihnen.
38 І одягнув Саул Давида у вовняний одяг і мідний шолом довкола його голови,
Sie sind mit Saul und den Israeliten immer noch im Eichental und kämpfen gegen die Philister.«
39 і підперезав Давида своїм мечем по своєму одязі. А той пройшовся раз і два, і змучився. І Давид промовив до Саула: Не можу в ньому ходити, бо я не звик! І знімають усе це з нього.
David überließ die Herde einem Hirtenjungen und machte sich mit allem, was Isai ihm mitgegeben hatte, frühmorgens auf den Weg. Als er das Heer erreichte, zogen die Soldaten gerade unter lautem Kriegsgeschrei zum Kampfplatz
40 А він узяв свою палицю у свою руку, і вибрав собі п’ять гладких камінців з потічка, і поклав їх у пастушу торбу, що була в нього для складання, і свою пращу взяв у свою руку, і підійшов до чоловіка-филистимця.
und gingen in Stellung. Ihnen gegenüber standen die Philister, auch sie bereit zum Kampf.
David ließ sein Gepäck bei der Wache des Lagers zurück und eilte den Soldaten nach, um seine Brüder zu sehen. Als er sie gefunden hatte, fragte er sie, wie es ihnen gehe.
42 Голіаф побачив Давида та зневажливо віднісся до нього, бо він був хлопчиною, і він був рижий з гарними очима.
Noch während sie sich unterhielten, kam Goliat von Gat wieder aus den Schlachtreihen der Philister hervor, und David hörte, wie er die Israeliten zum Zweikampf herausforderte.
43 І филистимець звернувся до Давида: Хіба я є наче пес, що ти йдеш проти мене з палицею і камінням? А Давид сказав: Ні, але гірше за пса! І филистимець прокляв Давида своїми богами.
Kaum hatten die Israeliten Goliat erblickt, packte sie die Angst, und sie ergriffen die Flucht.
44 І сказав филистимець Давидові: Давай, до мене, і дам твоє тіло небесним птахам та звірам землі!
»Hast du gesehen? Dort kommt er wieder!«, riefen sie einander zu. »Hör nur, wie er uns wieder verspottet. Der König hat eine hohe Belohnung ausgesetzt für den, der diesen Kerl umbringt, ja, er will ihm sogar seine Tochter zur Frau geben. Dazu soll seine ganze Familie sofort von den Steuern befreit werden.«
45 А Давид промовив до филистимця: Ти йдеш на мене з мечем, зі списом і зі щитом, а я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота, Бога, наставника Ізраїля, Якого ти сьогодні зганьбив!
David fragte einige Soldaten in seiner Nähe: »Welche Belohnung soll der Mann erhalten, der diesen Philister da erschlägt und die Schande von unserem Volk abwendet? Wir können doch nicht dulden, dass dieser unbeschnittene Philister sich über das Heer des lebendigen Gottes lustig macht!«
46 І Господь сьогодні видасть тебе в мою руку, я вб’ю тебе і зніму твою голову з тебе, і дам твій труп і трупи табору филистимців у цей день небесним птахам і звірам землі, і вся земля пізнає, що є Бог в Ізраїлі!
Sie erzählten David noch einmal, welche Belohnung der König ausgesetzt hatte.
47 І пізнає весь цей збір, що не мечем і не списом спасає Господь! Адже це війна Господа, тож Господь видасть вас у наші руки!
Als Eliab, Davids ältester Bruder, ihn so mit den Soldaten reden hörte, wurde er zornig. »Was hast du überhaupt hier zu suchen?«, fuhr er ihn an. »Und wer hütet jetzt die paar Schafe und Ziegen in der Steppe? Ich weiß doch genau, wie eingebildet und hinterhältig du bist! Du bist nur zu uns gekommen, um dir eine Schlacht anzusehen.«
48 І піднявся филистимець, і пішов назустріч Давидові.
»Was habe ich denn getan?«, entgegnete David. »Ich habe doch nur eine Frage gestellt!«
49 А Давид простягнув свою руку до торби і взяв звідти один камінь, змахнув пращею і уразив филистимця в його чоло, — камінь пройшов через шолом в його чоло, — і той упав на землю долілиць.
Er drehte sich zu einem anderen um und fragte noch einmal nach der Belohnung. Und wieder erhielt er dieselbe Antwort.
Als die Soldaten merkten, worauf David hinauswollte, meldete es jemand dem König. Der ließ ihn sofort zu sich rufen.
51 А Давид підбіг, став над ним, узяв його меч і вбив його, та й відтяв його голову.
Коли филистимці побачили, що їхній силач помер, то кинулися втікати.
Коли филистимці побачили, що їхній силач помер, то кинулися втікати.
»Mein König«, sagte David zu Saul, »von diesem Kerl müssen wir uns doch nicht einschüchtern lassen! Ich will den Kampf mit ihm aufnehmen.«
52 А мужі Ізраїля і Юди піднялися, закричали і погналися за ними аж до входу в Ґет, до брами Аскалона, і поранені филистимці полягли в дорозі до брам Ґета і Аккарона.
»Das ist unmöglich!«, antwortete Saul. »Wie soll ein junger Mann wie du den Zweikampf mit diesem Philister gewinnen? Du bist ja fast noch ein Kind, er aber ist ein erfahrener Soldat, der von Jugend auf gelernt hat, mit Waffen umzugehen.«
53 А тоді ізраїльські мужі, які звернули вбік за филистимцями, повернулися і потоптали їхні табори.
Doch David ließ nicht locker: »Als ich die Schafe und Ziegen meines Vaters hütete, kam es immer wieder vor, dass ein Löwe oder ein Bär die Herde überfiel, ein Schaf packte und es wegschleppen wollte.
54 Давид узяв голову филистимця і приніс її в Єрусалим, а його зброю він поклав у своєму житлі.