Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
In ganz Israel hörte man auf das, was Samuel sagte. Die Israeliten führten Krieg gegen die Philister. Sie hatten ihr Lager bei Eben-Eser aufgeschlagen, die Philister das ihre bei Afek.
І в ті дні сталося, що зібралися филистимці на війну проти Ізраїля. Тож Ізраїль виступив назустріч їм, щоб воювати. Вони отаборюються при Авенезері, а филистимці отаборюються в Афеку.
Dann griffen die Philister an. Nach einem langen und erbitterten Kampf gewannen sie die Oberhand und besiegten Israel. Etwa viertausend Israeliten fielen auf dem Schlachtfeld.
І вишикувалися филистимці до битви проти Ізраїля. І похилився бій, і муж ізраїльський упав перед филистимцями, і побили в бою на полі чотири тисячі чоловік.
Als alle Überlebenden später wieder ins Lager zurückgekehrt waren, berieten sich die Sippenoberhäupter von Israel: »Warum haben die Philister uns geschlagen? Warum hat der HERR es nicht verhindert? Lasst uns die Bundeslade des HERRN zu uns ins Lager holen! Dann ist Gott selbst bei uns und verhilft uns sicher zum Sieg über unsere Feinde.«
І пішов народ до табору, і сказали ізраїльські старійшини: Чому спричинив наш Господь, що сьогодні впали ми перед филистимцями, візьмемо ковчег нашого Бога із Силома, і нехай вийде посеред нас і спасе нас з руки наших ворогів.
So wurde die Bundeslade des HERRN, des allmächtigen Gottes, der über den Keruben thront, von Silo nach Eben-Eser gebracht. Elis Söhne, die Priester Hofni und Pinhas, begleiteten sie.
І народ послав до Силома, і беруть звідти ковчег Господа, що сидить на херувимах, і з ковчегом — обидва сини Ілі, Офні та Фінеес.
Als die Bundeslade im Heerlager ankam, fingen die Israeliten zu jubeln an. Sie lärmten so laut, dass die Erde dröhnte.
І сталося, що коли Господній ковчег прибув до табору, то весь Ізраїль закричав гучним голосом, і загомоніла земля.
Die Philister hörten das Geschrei. »Was ist da drüben los?«, fragten sie einander. »Was ist in die Hebräer gefahren?« Als sie erfuhren, dass die Bundeslade des HERRN ins Lager gebracht worden war,
Филистимці почули крик, і сказали филистимці: Що це за великий крик у єврейському таборі? І дізналися, що Господній ковчег прибув до табору.
packte sie die Angst. »Ihr Gott ist zu ihnen ins Lager gekommen!«, schrien sie. »So etwas hat es bisher noch nie gegeben.
Тож филистимці злякалися і сказали: Це боги прийшли до них до табору. Горе нам. Спаси нас, Господи, сьогодні, бо це не сталося вчора і третього дня.
Jetzt sind wir verloren, denn wer kann uns noch retten vor diesem mächtigen Gott? Es ist derselbe, der damals in der Wüste die Ägypter mit schrecklichen Plagen vernichtete.«
Горе нам! Хто нас спасе з руки цих сильних богів, богів, які уразили Єгипет усякою карою, а також у пустелі?
Doch dann spornten die Heerführer ihre Soldaten an: »Auf, ihr Philister, seid Männer! Zeigt ihnen, wer ihr seid! Kämpft wie die Löwen! Wenn wir verlieren, ist es um unsere Freiheit geschehen! Dann müssen wir den Hebräern dienen, so wie sie bisher uns dienen mussten.«
Укріпіться і станьте мужами, филистимці, щоби часом ви не стали рабами євреїв, як і вони служили нам, і будете мужами, і воюватимете проти них!
In der Schlacht kämpften die Philister verbissen. Und wieder schlugen sie ihre Feinde vernichtend. 30.000 Israeliten fielen, die übrigen flohen und verkrochen sich in ihren Häusern.
І воювали проти них. І падає ізраїльський муж, і кожний втік до свого житла. І була дуже велика поразка, і з Ізраїля впало тридцять тисяч війська.
Unter den Gefallenen waren auch Hofni und Pinhas, die beiden Söhne Elis. Die Bundeslade Gottes nahmen die Philister als Beute mit.
І Божий ковчег захопили, і обидва сини Ілі, Офні та Фінеес, померли.
Ein Mann aus dem Stamm Benjamin eilte vom Schlachtfeld nach Silo und kam dort noch am selben Tag an. Als Zeichen der Trauer hatte er seine Kleider zerrissen und sich Erde auf den Kopf gestreut.
З бою побіг муж — єміней [1] , він прибув до Силома в той день, його одяг — подертий, а на його голові — земля.
Eli war inzwischen 98 Jahre alt und völlig erblindet. Er saß wie gewohnt draußen auf seinem Stuhl und wartete gespannt auf eine Meldung über den Ausgang der Schlacht, denn er machte sich große Sorgen um die Bundeslade. Als der Mann in der Stadt ankam und dort seine Schreckensnachricht meldete, schrien alle, die es hörten, laut auf. Eli hörte den Lärm und fragte: »Was bedeutet dieses Geschrei?« Da war der Bote auch schon bei ihm angelangt und erzählte ihm:
І прийшов, і ось Ілі сидів на кріслі біля входу, вдивляючись у дорогу, бо його серце було в жаху за Божий ковчег. А чоловік увійшов у місто сповістити, і місто закричало.
»Ich bin einer der Soldaten und konnte den Feinden entrinnen. Ich komme gerade vom Schlachtfeld.« »Und, wie steht es, mein Sohn?«, wollte Eli wissen.
А муж, поспішивши, підійшов до Ілі й сказав йому: Я є той, хто прийшов з табору, і я сьогодні втік з поля бою… Та Ілі його перебив: Що це за справа, яка сталася, дитино?
Der Bote antwortete: »Die Israeliten sind vor den Philistern geflohen. Tausende unserer Männer sind gefallen. Auch deine Söhne, Hofni und Pinhas, sind tot. Und die Bundeslade Gottes ist als Beute weggeschleppt worden.«
А чоловік у відповідь сказав: Ізраїльський чоловік втік з-перед филистимців, і була велика поразка в народі, і обидва твої сини померли, а Божий ковчег забрали…
Als Eli hörte, dass die Bundeslade in die Hände der Philister gefallen war, stürzte er rückwärts von seinem Stuhl am Eingang des Heiligtums. Weil er schon so alt war und ein recht schwerer Mann, brach er sich bei dem Sturz das Genick und starb. Vierzig Jahre lang war er Israels Führer und Richter gewesen.
І сталося, коли він згадав про Божий ковчег, то Ілі впав з крісла назад при вході, його хребет зламався, і він помер, бо був старим і важким чоловіком. Він судив Ізраїль двадцять років.
Elis Schwiegertochter, die Frau von Pinhas, war gerade hochschwanger. Als sie vom Raub der Bundeslade und vom Tod ihres Mannes und ihres Schwiegervaters hörte, brach sie zusammen, und der Schock löste die Wehen aus.
Його невістка, жінка Фінееса, будучи вагітною, мала родити. Коли вона почула звістку, що захопили Божий ковчег, і що померли її свекор та її чоловік, то впала навколішки і народила, бо найшли на неї її перейми.
Es wurde eine sehr schwere Geburt. Als sie schon im Sterben lag, versuchten die Frauen, die bei ihr waren, sie aufzumuntern: »Alles wird gut! Freu dich, du hast einen Sohn geboren.« Doch sie antwortete nicht mehr und lag völlig teilnahmslos da.
І під час родів вона помирає, а жінки, які стояли біля неї, сказали їй: Не бійся, бо ти народила сина! Та вона не відповіла, і не пізнало її серце.
Voller Trauer dachte sie nur an den Tod ihres Mannes und ihres Schwiegervaters und an den Verlust der Bundeslade. Sie sagte: »Nennt den Jungen Ikabod (›Nicht-Herrlichkeit‹), denn mit der Bundeslade Gottes sind auch Glanz und Herrlichkeit aus Israel verschwunden!«
І назвала хлопчика: Горе Вархавот, через Божий ковчег, через свого свекра і через свого чоловіка.