Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en de
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Хоменка
Lutherbibel
«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
O daß ich wäre wie in den vorigen Monden, in den Tagen, da mich Gott behütete;
коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
da seine Leuchte über meinem Haupt schien und ich bei seinem Licht in der Finsternis ging;
Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,
коли Бог вітав над моїм наметом,
wie war ich in der Reife meines Lebens, da Gottes Geheimnis über meiner Hütte war;
коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;
і круг мене були мої діти;
da der Allmächtige doch mit mir war und meine Kinder um mich her;
коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!
і скеля точила потоками олію!
da ich meine Tritte wusch in Butter und die Felsen mir Ölbäche gossen;
Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,
встановлював мій ослін на майдані,
da ich ausging zum Tor in der Stadt und mir ließ meinen Stuhl auf der Gasse bereiten;
хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.
старі ж уставали — і залишалися стояти.
da mich die Jungen sahen und sich versteckten, und die Alten vor mir aufstanden;
Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.
на уста клали собі руку.
da die Obersten aufhörten zu reden und legten ihre Hand auf ihren Mund;
І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.
язик їхній прилипав до піднебіння.
da die Stimme der Fürsten sich verkroch und ihre Zunge an ihrem Gaumen klebte!
Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.
око, що мене бачило, свідчило про мене.
Denn wessen Ohr mich hörte, der pries mich selig; und wessen Auge mich sah, der rühmte mich.
Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
Denn ich errettete den Armen, der da schrie, und den Waisen, der keinen Helfer hatte.
Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.
і серцю вдовиці я давав відраду.
Der Segen des, der verderben sollte, kam über mich; und ich erfreute das Herz der Witwe.
Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.
право моє було, мов мантія і корона.
Gerechtigkeit war mein Kleid, das ich anzog wie einen Rock; und mein Recht war mein fürstlicher Hut.
Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.
я розглядав невідомого справу.
Ich war ein Vater der Armen; und die Sache des, den ich nicht kannte, die erforschte ich.
Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.
з зубів у нього виривав здобич.
Ich zerbrach die Backenzähne des Ungerechten und riß den Raub aus seinen Zähnen.
Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.
Днів моїх, як піску, буде багато.
Ich gedachte: »Ich will in meinem Nest ersterben und meiner Tage viel machen wie Sand.
Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.
роса у мене на галуззі заночує.
Meine Wurzel war aufgetan dem Wasser, und der Tau blieb über meinen Zweigen.
Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.
лук мій зміцніє в руці у мене.
Meine Herrlichkeit erneute sich immer an mir, und mein Bogen ward immer stärker in meiner Hand.
Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.
— замовкали, коли я їм радив.
Sie hörten mir zu und schwiegen und warteten auf meinen Rat.
По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
Nach meinen Worten redete niemand mehr, und meine Rede troff auf sie.
Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
Sie warteten auf mich wie auf den Regen und sperrten ihren Mund auf als nach dem Spätregen.
Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.
— веселости з мого обличчя не проганяли.
Wenn ich mit ihnen lachte, wurden sie nicht zu kühn darauf; und das Licht meines Angesichts machte mich nicht geringer.