Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Auflage 2017
Переклад Біблії Огієнка
Jetzt aber lachen über mich, die jünger sind als ich an Tagen, deren Väter ich nicht für wert geachtet, sie bei den Hunden meiner Herde anzustellen.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
Was sollte mir auch ihrer Hände Kraft? Geschwunden war ihre Rüstigkeit
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
durch Mangel und durch harten Hunger; Leute, die das dürre Land abnagen, das Gras der Wüste und der Wüstenei.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
Sie pflücken Salzmelde im Gesträuch und Ginsterwurzeln sind ihr Brot.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
Aus der Gemeinschaft wurden sie verjagt; man schreit ihnen nach wie einem Dieb.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
Am Hang der Täler müssen sie wohnen, in Erdhöhlen und in Felsgeklüft.
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях,
Zwischen Sträuchern schreien sie kläglich, drängen sich zusammen unter wildem Gestrüpp.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
Gemeine Leute, Leute ohne Namen, sie wurden aus dem Land hinausgepeitscht.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
Jetzt aber bin ich ihr Spottlied, bin zum Klatsch für sie geworden.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
Sie verabscheuen mich, rücken weit von mir weg, scheuen sich nicht, mir ins Gesicht zu spucken.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
Denn er löste meines Bogens Sehne und beugte mich nieder, sie aber ließen die Zügel vor mir schießen.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
Zur rechten Seite erhebt sich eine Schar, treibt meine Füße weg, wirft gegen mich ihre Unheilsdämme auf.
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
Meinen Pfad reißen sie auf, helfen zu meinem Verderben und niemand wehrt ihnen.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
Wie durch eine breite Bresche kommen sie heran, wälzen sich unter Trümmern heran.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
Schrecken stürzen auf mich ein, verjagt wie vom Wind ist mein Ansehen, wie eine Wolke entschwand mein Heil.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
Und nun zerfließt meine Seele in mir, des Elends Tage packen mich an.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
Des Nachts durchbohrt es mir die Knochen, mein nagender Schmerz kommt nicht zur Ruh.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
Mit Allgewalt packt er mich am Kleid, schnürt wie der Gürtel des Rocks mich ein.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
Er warf mich in den Lehm, sodass ich Staub und Asche gleiche.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
Ich schreie zu dir und du antwortest mir nicht; ich stehe da, doch du achtest nicht auf mich.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
Du wandelst dich zum grausamen Feind gegen mich, mit deiner starken Hand befehdest du mich.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
Du hebst mich in den Wind, fährst mich dahin, lässt mich zergehen im Sturmgebraus.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
Ja, ich weiß, du führst mich zum Tod, zur Sammelstätte aller Lebenden.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
Doch nicht an Trümmer legt er die Hand. — Schreit man nicht um Hilfe beim Untergang?
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
Weinte ich nicht um den, der harte Tage hatte, grämte sich nicht meine Seele über den Armen?
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
Ja, ich hoffte auf Gutes, doch Böses kam, ich harrte auf Licht, doch Finsternis kam.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
Mein Inneres kocht und kommt nicht zur Ruhe, mich haben die Tage des Elends erreicht.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
Trauernd gehe ich einher, ohne wärmende Sonne, ich stehe auf in der Versammlung, schreie laut.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
Den Schakalen wurde ich zum Bruder, den Straußenhennen zum Freund.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
Meine Haut ist schwarz, von Fieberglut brennen meine Knochen.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.