Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
Die Schlange war listiger als alle anderen Tiere, die Gott, der HERR, gemacht hatte. »Hat Gott wirklich gesagt, dass ihr von keinem Baum die Früchte essen dürft?«, fragte sie die Frau.
А змій був найхитріший з усіх звірів, які на землі, котрих створив Господь Бог. І сказав змій жінці: Чому це Бог сказав: Не їжте з жодного дерева, яке в раю?
»Natürlich dürfen wir«, antwortete die Frau,
А жінка відповіла змієві: Плоди з дерев раю ми можемо їсти,
»nur von dem Baum in der Mitte des Gartens nicht. Gott hat gesagt: ›Esst nicht von seinen Früchten, ja — berührt sie nicht einmal, sonst müsst ihr sterben!‹«
та про плід дерева, що посеред раю, Бог сказав: Не їжте з нього і не доторкайтеся до нього, щоб ви не померли.
»Unsinn! Ihr werdet nicht sterben«, widersprach die Schlange,
І сказав змій жінці: Ні! Ви не помрете! [1]
»aber Gott weiß: Wenn ihr davon esst, werden eure Augen geöffnet — ihr werdet sein wie Gott und wissen, was Gut und Böse ist.«
Та Бог знає, що в той день, коли з’їсте з нього, ваші очі відкриються, і ви станете, як боги, маючи пізнання добра і зла.
Die Frau schaute den Baum an. Er sah schön aus! Es wäre bestimmt gut, von ihm zu essen, dachte sie. Seine Früchte wirkten verlockend, und klug würde sie davon werden! Sie pflückte eine Frucht und biss hinein. Dann reichte sie die Frucht ihrem Mann, der bei ihr stand, und auch er aß davon.
І жінка побачила, що дерево придатне для їжі й приємне на вигляд, і прекрасним є мати знання. Тож взявши його плід, вона з’їла його, і також дала своєму чоловікові, який був з нею, і вони обоє з’їли.
Plötzlich gingen beiden die Augen auf, und ihnen wurde bewusst, dass sie nackt waren. Hastig flochten sie Feigenblätter zusammen und machten sich daraus einen Lendenschurz.
І відкрилися в обох очі, і пізнали, що були нагі, тож вони зшили листя смоківниці й зробили собі пояси.
Am Abend, als ein frischer Wind aufkam, hörten sie, wie Gott, der HERR, im Garten umherging. Ängstlich versteckten sie sich vor ihm hinter den Bäumen.
І почули голос Господа Бога, Який ходив у раю в післяобідній час, і заховалися — Адам і його жінка — від присутності Господа Бога серед дерев раю.
Aber Gott, der HERR, rief: »Adam, wo bist du?«
Та Господь Бог покликав Адама і запитав його: Адаме, де ти?
Adam antwortete: »Ich hörte dich im Garten und hatte Angst, weil ich nackt bin. Darum habe ich mich versteckt.«
А той відповів Йому: Я почув Твій голос, як Ти ходив у раю, і злякався, бо я нагий, тож заховався.
»Wer hat dir gesagt, dass du nackt bist?«, fragte Gott. »Hast du etwa von den Früchten gegessen, die ich euch verboten habe?«
Тоді Бог запитав його: Хто сповістив тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я наказав тобі (з нього єдиного) не їсти?
Adam versuchte, sich zu rechtfertigen: »Die Frau, die du mir gegeben hast, ist schuld daran! Sie reichte mir eine Frucht von dem Baum — deswegen habe ich davon gegessen.«
Адам сказав: Жінка, яку Ти дав, щоби була зі мною, — це вона мені дала з дерева, — і я з’їв!
»Was hast du bloß getan?«, wandte der HERR sich an die Frau. »Die Schlange hat mich dazu verführt! Nur wegen ihr habe ich die Frucht genommen«, verteidigte sie sich.
І Господь Бог запитав жінку: Чому ти це зробила? А жінка відповіла: Змій мене обманув, і я з’їла…
Da sagte Gott, der HERR, zur Schlange: »Das ist deine Strafe: Verflucht sollst du sein — verstoßen von allen anderen Tieren! Du wirst auf dem Bauch kriechen und Staub fressen, solange du lebst!
І тоді Господь Бог сказав змієві: За те, що ти це зробив, проклятий ти з-поміж усіх тварин і серед усіх звірів землі. На грудях своїх і череві повзатимеш та землю їстимеш у всі дні свого життя.
Von nun an werden du und die Frau Feinde sein, auch zwischen deinem und ihrem Nachwuchs soll Feindschaft herrschen. Er wird dir auf den Kopf treten, und du wirst ihn in die Ferse beißen!«
І Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм насінням і її насінням: воно [2] підстерігатиме твою голову, а ти вистежуватимеш [3] його п’яту!
Dann wandte Gott sich zur Frau: »Ich werde dir in der Schwangerschaft viel Mühe auferlegen. Unter Schmerzen wirst du deine Kinder zur Welt bringen. Du wirst dich nach deinem Mann sehnen, aber er wird dein Herr sein!«
А жінці Він сказав: Надто примножу [4] твої болі й твій стогін; у болях народжуватимеш дітей, і до твого чоловіка ти звертатимешся, а він над тобою пануватиме.
Zu Adam sagte er: »Statt auf mich hast du auf deine Frau gehört und von den Früchten gegessen, die ich euch ausdrücklich verboten hatte. Deinetwegen soll der Ackerboden verflucht sein! Dein ganzes Leben lang wirst du dich abmühen, um dich von seinem Ertrag zu ernähren.
Адамові ж сказав: Оскільки ти послухав голосу своєї жінки і з’їв з дерева, з того, про яке Я заповів тобі — з нього єдиного — не їсти, проклята земля у твоїх ділах. У скорботах їстимеш з неї в усі дні свого життя.
Du bist auf ihn angewiesen, um etwas zu essen zu haben, aber er wird immer wieder mit Dornen und Disteln übersät sein.
Терня і будяки буде родити тобі, і їстимеш польові рослини.
Du wirst dir dein Brot mit Schweiß verdienen müssen, bis du stirbst. Dann wirst du zum Erdboden zurückkehren, von dem ich dich genommen habe. Denn du bist Staub von der Erde, und zu Staub musst du wieder werden!«
У поті свого чола їстимеш свій хліб, доки не вернешся в землю, з якої ти був узятий, адже ти — земля, — і в землю відійдеш.
Adam gab seiner Frau den Namen Eva (»Leben«), denn sie sollte die Stammmutter aller Menschen werden.
І дав Адам своїй жінці ім’я [Єва, що значить] Життя, тому що вона є матір’ю всіх живих.
Gott, der HERR, machte für die beiden Kleider aus Fell und legte sie ihnen an.
Адамові та його жінці Господь Бог зробив одяг зі шкур і зодягнув їх.
Dann sagte er: »Nun ist der Mensch geworden wie wir, weil er Gut und Böse erkennen kann. Auf keinen Fall darf er noch einmal zugreifen und auch noch von dem Baum essen, dessen Frucht Leben schenkt — sonst lebt er ewig!«
І сказав Бог: Ось Адам став наче один із Нас, який знає добро і зло. Тож тепер, аби часом він не простягнув руки, не взяв з дерева життя, не їв і не жив вічно.
Darum schickte er ihn aus dem Garten Eden fort und gab ihm den Auftrag, den Ackerboden zu bebauen, aus dem er ihn gemacht hatte.
І Господь Бог вислав його з раю насолоди обробляти землю, з якої був узятий.
So kam es also, dass die Menschen aus dem Garten vertrieben wurden. An dessen Ostseite stellte Gott Keruben mit flammenden Schwertern auf. Sie sollten den Weg zu dem Baum bewachen, dessen Frucht Leben schenkt.
Він вигнав Адама і поселив його напроти раю насолоди, і поставив херувимів та полум’яного меча, що обертався, аби стерегти дорогу до дерева життя.