Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
Die Israeliten schrien entsetzt auf und weinten die ganze Nacht.
І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч.
Alle schimpften auf Mose und Aaron. »Wären wir doch in Ägypten oder hier in der Wüste gestorben!«, riefen sie.
Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали!
»Warum bringt uns der HERR in solch ein Land? Damit man uns tötet und unsere Frauen und Kinder als Gefangene verschleppt? Lieber kehren wir nach Ägypten zurück!«
І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет?
Dann legten sie sich einen Plan zurecht: »Lasst uns einen neuen Anführer wählen und zurück nach Ägypten gehen!«
І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет!
Da warfen sich Mose und Aaron vor den Augen des versammelten Volkes zu Boden.
Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів,
Josua, der Sohn von Nun, und Kaleb, der Sohn von Jefunne, zerrissen entsetzt ihre Gewänder
а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг,
und riefen den Israeliten zu: »Das Land, das wir erkundet haben, ist wirklich sehr gut!
і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра.
Dort gibt es alles im Überfluss! Wenn der HERR Gefallen an uns hat, wird er uns dorthin bringen und uns das Land schenken.
Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом.
Lehnt euch nur nicht gegen ihn auf! Ihr müsst keine Angst vor den Leuten dort haben. Wir werden sie leicht überwältigen, denn sie haben keinen Schutz mehr. Ihr braucht euch nicht vor ihnen zu fürchten, der HERR ist auf unserer Seite!«
Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх!
Aber die Israeliten schrien: »Steinigt sie!« Da erschien der HERR in seiner Herrlichkeit am heiligen Zelt, so dass alle es sehen konnten.
Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам.
Er sprach zu Mose: »Dieses Volk hört nicht auf, mich zu beleidigen. Wie viele Wunder habe ich vor ihren Augen getan, und sie vertrauen mir immer noch nicht! Doch damit ist jetzt Schluss,
І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них?
denn ich werde sie durch eine Seuche ausrotten. An ihrer Stelle will ich deine Nachkommen zu einem Volk machen, das größer und mächtiger ist als sie.«
Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей.
Doch Mose wandte ein: »Wenn das geschieht, werden es die Ägypter erfahren. Sie haben erlebt, wie du unser Volk mit gewaltigen Taten aus ihrem Land befreit hast.
Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ.
Auch die Bewohner von Kanaan haben gehört, dass du, HERR, mitten unter uns bist und dich uns sogar zeigst. Sie wissen, dass deine Wolke über uns steht; bei Tag gehst du uns in der Wolkensäule voran und bei Nacht in der Feuersäule.
Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.
Wenn du nun ganz Israel auf einen Schlag tötest, dann werden alle diese Völker, die schon so viel von dir gehört haben, davon erfahren und sagen:
А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи:
›Der HERR konnte dieses Volk nicht in das Land bringen, das er ihnen mit einem Eid versprochen hat. Er hat sie in der Wüste abgeschlachtet.‹
Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі.
Darum bitte ich dich, Herr: Zeige deine Macht auf andere Weise. Du hast gesagt:
А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи:
›Meine Geduld ist groß, und meine Liebe kennt kein Ende. Ja, ich vergebe Schuld und Unrecht, doch ich lasse nicht alles ungestraft. Wenn jemand an seiner Schuld festhält, muss er die Folgen tragen, und nicht nur er, sondern auch seine Kinder, Enkel und Urenkel!‹
Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим [1] винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь.
Herr, weil deine Liebe so groß ist, bitte ich dich: Vergib diesem Volk, wie du es auf dem ganzen Weg von Ägypten bis hierher immer wieder getan hast.«
Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер!
Da antwortete der HERR: »Ich will dem Volk vergeben, weil du mich darum bittest.
А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом.
Aber ich sage dir: So wahr ich lebe und so wahr die ganze Welt einmal von meiner Herrlichkeit erfüllt sein wird:
Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю!
Diese Leute hier werden das Land nicht sehen, das ich ihren Vorfahren versprochen habe. Keiner, der mich beleidigt hat, wird hineinkommen. Zehnmal haben sie mich nun schon herausgefordert. Obwohl sie meine Macht und die Wunder in Ägypten und hier in der Wüste mit eigenen Augen gesehen haben, wollen sie einfach nicht auf mich hören.
Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, —
Ganz anders dagegen mein Diener Kaleb: Er ließ sich nicht beirren und ist mir immer treu gefolgt. Darum werde ich ihn in das Land bringen, das er bereits gesehen hat. Seine Nachkommen sollen es besitzen.
Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її!
Die Amalekiter und die Kanaaniter jedoch werden in der Ebene wohnen bleiben. Aber zuvor werdet ihr alle in die Wüste zurückkehren. Morgen sollt ihr wieder in Richtung Rotes Meer aufbrechen.«
Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.
»Ich habe gehört, was die Israeliten mir vorwerfen. Soll ich ihre Bosheit noch weiter dulden? Sie haben sich lange genug gegen mich aufgelehnt!
Доки бути цій злій громаді? Те, що вони нарікають на Мене, і скарги ізраїльських синів на вас Я почув.
Darum richtet ihnen aus: Ich habe genau gehört, was ihr gesagt habt. Ich schwöre, so wahr ich lebe, dass ich euren Wunsch erfüllen werde!
Скажи їм: Я живу! — каже Господь. Що ви сказали до Моїх вух, те дійсно і зроблю вам.
Hier in der Wüste werdet ihr sterben, und zwar jeder wehrfähige Mann von 20 Jahren an aufwärts, der bei der Musterung erfasst worden ist. Weil ihr euch gegen mich aufgelehnt habt,
У цій пустелі поляжуть ваші кості, — уся ваша кількість, ваші пораховані від двадцятилітніх і старші, які нарікали на Мене.
werdet ihr niemals in das Land kommen, das ich euch mit einem Eid versprochen habe. Nur Kaleb, den Sohn von Jefunne, und Josua, den Sohn von Nun,
Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, — крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина.
werde ich dorthin bringen, und auch eure Kinder, die ihr schon in der Gewalt eurer Feinde gesehen habt. Sie werden das Land kennen lernen, das ihr nicht haben wolltet.
А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули.
Eure Kinder sollen vierzig Jahre mit euch umherziehen, bis auch der Letzte von euch gestorben ist. So lange müssen sie mit darunter leiden, dass ihr mir untreu wart.
Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі.
Vierzig Tage lang habt ihr das Land erkundet — vierzig Jahre lang werdet ihr nicht hineinkommen. Für jeden Tag, den ihr dort unterwegs wart, werdet ihr ein Jahr lang die Folgen eurer Sünde tragen. Ihr sollt erleben, was es heißt, wenn ich mich abwende.
За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, — сорок днів, — будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років — рік за день, — і ви пізнаєте гнів Мого обурення.
Das verspreche ich, der HERR, und ich werde es auch tun. Ja, ich schwöre euch: Alle, die sich gegen mich verbündet haben, werden in der Wüste umkommen. Dieses ganze boshafte Volk wird hier sterben!«
Я, Господь, це сказав! Насправді так зроблю із цією нікчемною громадою, яка об’єдналася проти Мене! Вони будуть вигублені в цій пустелі, — тут вони загинуть!
Die Männer aber, die Mose als Kundschafter losgeschickt hatte, ließ der HERR tot umfallen. Denn sie hatten die schlimmen Gerüchte über das Land verbreitet und das Volk in Aufruhr gebracht.
А ті люди, яких посилав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, нарікали на неї перед громадою та розпускали погані чутки про землю, —
Nur zwei von ihnen blieben am Leben: Josua, der Sohn von Nun, und Kaleb, der Sohn von Jefunne.
А Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглянути землю.
Als Mose den Israeliten Gottes Worte ausgerichtet hatte, fingen sie an zu weinen und zu klagen.
І Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, і народ дуже засмутився.
Früh am nächsten Morgen machten sie sich bereit, ins nördliche Bergland vorzurücken. Sie sagten: »Wir wollen unseren Fehler wiedergutmachen! Wir gehorchen jetzt und ziehen hinauf in das Land, von dem der HERR gesprochen hat!«
А вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми, присутні тут, підемо до краю, про який сказав Господь, бо ми згрішили.
Aber Mose rief: »Warum widersetzt ihr euch schon wieder dem Befehl des HERRN? Das kann nicht gutgehen!
Та Мойсей сказав: Чому ви порушуєте слово Господа? Успіху не буде у вас!
Bleibt hier! Der HERR ist nicht bei euch, er schützt euch nicht vor euren Feinden.
Не йдіть, бо немає з вами Господа, тож ви впадете перед вашими ворогами.
Dort drüben erwarten euch die Amalekiter und Kanaaniter, und sie werden euch umbringen. Der HERR wird euch nicht beistehen, denn ihr habt euch von ihm abgewandt!«
Адже там перед вами — амалик і ханаанець, і поляжете від меча, бо ви відвернулися, виявивши непослух Господу, тож Господа не буде посеред вас.
Doch die Israeliten hörten in ihrem Stolz nicht zu, sondern zogen ins Bergland hinauf. Mose ging nicht mit, und auch die Bundeslade des HERRN blieb unten im Lager.
І все ж таки вони рішуче пішли на вершину гори. А ковчег Господнього завіту і Мойсей не рушали з табору.