Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Auflage 2017
Переклад Біблії Хоменка
Dass ich doch wäre wie in längst vergangenen Monden, wie in den Tagen, da mich Gott beschirmte,
«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
als seine Leuchte über meinem Haupt erstrahlte, in seinem Licht ich durch das Dunkel ging.
коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
So, wie ich in den Tagen meiner Frühzeit war, als Gottes Freundschaft über meinem Zelte stand,
Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,
коли Бог вітав над моїм наметом,
als der Allmächtige noch mit mir war, meine Kinder mich umgaben,
коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;
і круг мене були мої діти;
als meine Schritte sich in Milch gebadet, Bäche von Öl der Fels mir ergoss.
коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!
і скеля точила потоками олію!
Ging ich durchs Tor zur Stadt hinauf, ließ ich auf dem Platz meinen Sitz aufstellen;
Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,
встановлював мій ослін на майдані,
sahen mich die Jungen, so traten sie scheu beiseite, die Alten standen auf und blieben stehen.
хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.
старі ж уставали — і залишалися стояти.
Fürsten hielten mit Reden sich zurück und legten ihre Hand auf ihren Mund.
Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.
на уста клали собі руку.
Der Edlen Stimme blieb stumm, am Gaumen klebte ihre Zunge.
І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.
язик їхній прилипав до піднебіння.
Hörte mich ein Ohr, pries es mich glücklich, das Auge, das mich sah, stimmte mir zu.
Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.
око, що мене бачило, свідчило про мене.
Denn ich rettete den Armen, der schrie, die Waise, die ohne Helfer war.
Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
Der Segen des Verlorenen kam über mich und jubeln ließ ich der Witwe Herz.
Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.
і серцю вдовиці я давав відраду.
Ich bekleidete mich mit Gerechtigkeit, wie Mantel und Kopfbund umhüllte mich mein Recht.
Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.
право моє було, мов мантія і корона.
Auge war ich für den Blinden, dem Lahmen wurde ich zum Fuß.
Я був сліпому оком,
кульгавому я був ногами!
кульгавому я був ногами!
Vater war ich für die Armen, des Unbekannten Rechtsstreit prüfte ich.
Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.
я розглядав невідомого справу.
Ich zerschmetterte des Bösen Kiefer, entriss die Beute seinen Zähnen.
Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.
з зубів у нього виривав здобич.
So dachte ich: Mit meinem Nest werde ich verscheiden und gleich dem Phönix meine Tage mehren.
Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.
Днів моїх, як піску, буде багато.
Meine Wurzel reiche bis an das Wasser, Tau nächtige auf meinen Zweigen.
Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.
роса у мене на галуззі заночує.
Neu bleibe mir meine Ehre, mein Bogen verjünge sich in meiner Hand.
Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.
лук мій зміцніє в руці у мене.
Auf mich hörten sie und warteten, sie lauschten schweigend meinem Rat.
Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.
— замовкали, коли я їм радив.
Nachdem ich gesprochen, ergriff keiner das Wort, es träufelte nieder auf sie meine Rede.
По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
Sie harrten auf mich wie auf Regen, sperrten den Mund wie nach Spätregen auf.
Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
Lächelte ich denen zu, die ohne Vertrauen, sie wiesen das Leuchten meines Gesichts nicht ab.
Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.
— веселости з мого обличчя не проганяли.