Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Hoffnung für Alle
Переклад Біблії Турконяка
Dort lebte ein sehr reicher Mann namens Zachäus, der oberste Zolleinnehmer.
І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
Zachäus wollte Jesus unbedingt sehen; aber er war sehr klein, und die Menschenmenge machte ihm keinen Platz.
прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
Da rannte er ein Stück voraus und kletterte auf einen Maulbeerfeigenbaum, der am Weg stand. Von hier aus hoffte er, einen Blick auf Jesus werfen zu können.
Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
Als Jesus dort vorbeikam, schaute er hinauf und rief: »Zachäus, komm schnell herunter! Ich soll heute dein Gast sein!«
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
Eilig stieg Zachäus vom Baum herunter und nahm Jesus voller Freude mit in sein Haus.
І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
Als die Leute das sahen, empörten sie sich über Jesus: »Wie kann er das nur tun? Er lädt sich bei einem Gauner und Betrüger ein!«
А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
Zachäus aber wandte sich an Jesus und sagte: »Herr, ich werde die Hälfte meines Vermögens an die Armen verteilen, und wem ich am Zoll zu viel abgenommen habe, dem gebe ich es vierfach zurück.«
Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
Da entgegnete ihm Jesus: »Heute hat Gott dir und allen, die in deinem Haus leben, Rettung gebracht. Denn auch du bist ein Nachkomme von Abraham.
А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
Der Menschensohn ist gekommen, Verlorene zu suchen und zu retten.«
Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
Die Leute hörten Jesus aufmerksam zu. Sie meinten, Gottes Reich würde unmittelbar anbrechen, sobald Jesus in Jerusalem eintraf. Darum erzählte er ihnen noch ein Gleichnis:
Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
»Ein Fürst trat eine weite Reise an, um sich zum König über sein Volk krönen zu lassen. Dann sollte er wieder in sein Land zurückkehren.
Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
Bevor er abreiste, rief er zehn seiner Verwalter zu sich, gab jedem ein Pfund Silberstücke und sagte: ›Setzt dieses Geld gewinnbringend ein, bis ich zurückkomme!‹
Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін [1] і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
Die Bürger seines Landes aber hassten ihn. Sie schickten eine Gesandtschaft hinter ihm her mit der Erklärung: ›Diesen Mann werden wir nicht als Herrscher anerkennen!‹
Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
Trotzdem wurde er gekrönt und kam als König in sein Land zurück. Er befahl die Diener zu sich, denen er das Geld gegeben hatte, und wollte wissen, welchen Gewinn sie damit erzielt hatten.
І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
Der erste kam und berichtete: ›Herr, ich konnte mit deinem Geld das Zehnfache als Gewinn erwirtschaften.‹
Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
›Ausgezeichnet!‹, rief der König. ›Du bist ein tüchtiger Verwalter! Du bist in dieser kleinen Aufgabe treu gewesen, darum vertraue ich dir die Verwaltung von zehn Städten an.‹
І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
Darauf trat der nächste Mann vor und berichtete: ›Herr, ich konnte mit deinem Pfund Silberstücke das Fünffache hinzuverdienen.‹
Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
›Gut!‹, antwortete sein Herr. ›Du wirst Verwalter von fünf Städten.‹
Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
Nun trat ein anderer Diener vor und sagte: ›Herr, hier hast du dein Geld zurück. Ich habe es in ein Tuch eingewickelt und aufbewahrt!
І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
Ich fürchte dich als strengen Herrn. Denn du nimmst, was dir nicht gehört, und du erntest, was andere gesät haben.‹
Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
Da rief der König zornig: ›Du richtest dich mit deinen eigenen Worten, du böser Verwalter! Wenn du schon der Meinung bist, dass ich ein strenger Herr bin, dass ich nehme, was mir nicht gehört, und ernte, was andere gesät haben,
Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
warum hast du mein Geld dann nicht zur Bank gebracht? Dann hätte ich immerhin noch Zinsen dafür verlangen können!‹
Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
Er forderte die Umstehenden auf: ›Nehmt ihm das Geld weg und gebt es dem, der zehn Pfund Silberstücke erwirtschaftet hat.‹
А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
›Aber Herr‹, widersprachen seine Leute, ›der hat doch schon genug!‹
І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
Da erwiderte der König: ›Eins ist sicher: Wer viel hat, der bekommt noch mehr dazu. Wer aber nichts hat, dem wird selbst noch das Wenige, das er hat, genommen!
Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
Doch jetzt holt meine Feinde her, die mich nicht als König anerkennen wollten, und bringt sie vor meinen Augen um!‹«
А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
Nachdem Jesus dieses Gleichnis erzählt hatte, ging er weiter nach Jerusalem.
Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
In der Nähe von Betfage und Betanien, zwei Ortschaften am Ölberg, schickte er zwei seiner Jünger voraus mit dem Auftrag:
І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
»Geht in das Dorf da vorne! Gleich am Ortseingang werdet ihr einen jungen Esel finden, der dort angebunden ist. Auf ihm ist noch nie jemand geritten. Bindet ihn los und bringt ihn her!
кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
Sollte euch jemand fragen, warum ihr das tut, dann sagt einfach: ›Der Herr braucht ihn.‹«
Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
Die Jünger gingen dorthin und fanden alles so, wie Jesus es ihnen beschrieben hatte.
Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
Als sie den Esel losbanden, fragten die Besitzer: »Warum tut ihr das?«
Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
Dann brachten sie den jungen Esel zu Jesus. Sie legten dem Tier ihre Mäntel auf den Rücken und ließen Jesus aufsteigen.
Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
So zog er weiter, und die Menschen breiteten ihre Kleider als Teppich vor ihm aus.
А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
Als Jesus sich schon der Stelle näherte, wo der Weg vom Ölberg nach Jerusalem hinunterführt, brach die ganze Menge der Jünger in Jubel aus. Sie dankten Gott für die vielen Wunder, die sie miterlebt hatten. Laut sangen sie:
Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
»Gepriesen sei der König, der im Auftrag des Herrn kommt! Gott hat Frieden mit uns geschlossen. Lob und Ehre sei Gott hoch im Himmel!«
вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
Empört riefen da einige Pharisäer aus der Menge: »Lehrer, verbiete das deinen Jüngern!«
Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
Er antwortete ihnen: »Glaubt mir: Wenn sie schweigen, dann werden die Steine am Weg schreien.«
У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
Als Jesus die Stadt Jerusalem vor sich liegen sah, weinte er über sie.
А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
»Wenn doch auch du heute erkannt hättest, was dir Frieden bringt!«, rief er. »Aber jetzt bist du mit Blindheit geschlagen.
кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
Es kommt eine Zeit, in der deine Feinde einen Wall um deine Mauern aufschütten und dich von allen Seiten belagern.
Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
Sie werden dich dem Erdboden gleichmachen und deine Bewohner töten. Kein Stein wird auf dem anderen bleiben. Denn du hast die Gelegenheit, als Gott dir nahekam, nicht genutzt.«
поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
Kaum hatte Jesus den Tempel betreten, da begann er, die Händler hinauszujagen,
Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
und rief ihnen zu: »Ihr wisst doch, was Gott in der Heiligen Schrift sagt: ›Mein Haus soll ein Ort des Gebets sein‹, ihr aber habt eine Räuberhöhle daraus gemacht!«
кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
Jeden Tag lehrte Jesus im Tempel. Währenddessen suchten die obersten Priester, die Schriftgelehrten und die führenden Männer des Volkes nach einer passenden Gelegenheit, ihn umzubringen.
І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,