Willkommen auf unserer Website, auf der wir die Bibel erforschen! Schön, Sie hier zu treffen!
Möge Ihre Reise in die Welt der Heiligen Schrift fesselnd und inspirierend sein!
Sie können die Lesesprache ändern: uk ru en
Parallellesung der Bibel
Lutherbibel
Переклад Біблії Турконяка
Muß nicht der Mensch immer im Streit sein auf Erden, und sind seine Tage nicht wie eines Tagelöhners?
Хіба життя людини на землі радше не є випробуванням, — його життя, наче в наймита, взятого на день?
Wie ein Knecht sich sehnet nach dem Schatten und ein Tagelöhner, daß seine Arbeit aus sei,
Або наче раб, який боїться свого володаря і схопив тінь, чи наче найманець, який очікує своєї винагороди.
also habe ich wohl ganze Monden vergeblich gearbeitet, und elender Nächte sind mir viel geworden.
Так і я переніс порожні місяці, і ночі болючі мені дано.
Wenn ich mich legte, sprach ich: Wann werde ich aufstehen? Und der Abend ward mir lang; ich wälzte mich und wurde des satt bis zur Dämmerung.
Якщо засну, кажу: Коли день? Як же встану, знову: Коли вечір? А буваю я сповненим болю від вечора аж до ранку.
Mein Fleisch ist um und um wurmig und kotig; meine Haut ist verschrumpft und zunichte geworden.
Моє ж тіло покривається гноєм червів, і я чахну, зіскрібаючи грудки землі з моїх виділень.
Meine Tage sind leichter dahingeflogen denn eine Weberspule und sind vergangen, daß kein Aufhalten dagewesen ist.
А моє життя проминуло легше за бесіду, загинуло воно в марній надії.
Gedenke, daß mein Leben ein Wind ist und meine Augen nicht wieder Gutes sehen werden.
Тож згадай, що мій дух — життя, і моє око більше не повернеться, щоб побачити добро.
Und kein lebendiges Auge wird mich mehr schauen; sehen deine Augen nach mir, so bin ich nicht mehr.
Не побачить мене око Того, Хто мене бачить. Очі Твої на мені, а мене більше немає,
Eine Wolke vergeht und fährt dahin: also, wer in die Hölle hinunterfährt, kommt nicht wieder herauf
— наче хмара стерта з неба. Адже якщо людина зійде до аду, то більше не вийде,
und kommt nicht wieder in sein Haus, und sein Ort kennt ihn nicht mehr.
і більше не повернеться до власного дому. І більше його не впізнає його місце.
Darum will auch ich meinem Munde nicht wehren; ich will reden in der Angst meines Herzens und will klagen in der Betrübnis meiner Seele.
Тож я вже не зупиню моїх уст, говоритиму, будучи в скруті, охоплений бідою, відкрию гіркоту моєї душі.
Bin ich denn ein Meer oder ein Meerungeheuer, daß du mich so verwahrest?
Яким морем я є, чи змієм, що Ти настановив наді мною сторожу?
Wenn ich gedachte: Mein Bett soll mich trösten, mein Lager soll mir meinen Jammer erleichtern,
Я сказав: Мене потішить моє ліжко, відкрию ж до себе самого власне слово на моєму ліжку.
so erschrecktest du mich mit Träumen und machtest mir Grauen durch Gesichte,
Ти мене страшиш снами і лякаєш мене видіннями.
daß meine Seele wünschte erstickt zu sein und meine Gebeine den Tod.
Забереш від мого духа мою душу, від смерті ж — мої кості.
Ich begehre nicht mehr zu leben. Laß ab von mir, denn meine Tage sind eitel.
Адже не житиму навіки, щоб терпіти. Відступи від мене, бо моє життя марне.
Was ist ein Mensch, daß du ihn groß achtest und bekümmerst dich um ihn?
Бо чим є людина, що Ти її звеличив, або що Ти звертаєш на неї увагу?
Du suchst ihn täglich heim und versuchst ihn alle Stunden.
Невже здійснюватимеш над ним нагляд аж до ранку, і його судитимеш до спочинку?
Warum tust du dich nicht von mir und lässest mich nicht, bis ich nur meinen Speichel schlinge?
Як довго не залишатимеш мене і не відпускатимеш мене, доки ще ковтатиму мою слину в болі?
Habe ich gesündigt, was tue ich dir damit, o du Menschenhüter? Warum machst du mich zum Ziel deiner Anläufe, daß ich mir selbst eine Last bin?
Якщо я згрішив, що Тобі можу зробити, Тобі, Хто знає людський розум? Навіщо Ти мене поставив Твоїм звинувачуваним, я є для Тебе тягарем?
Und warum vergibst du mir meine Missetat nicht und nimmst weg meine Sünde? Denn nun werde ich mich in die Erde legen, und wenn du mich morgen suchst, werde ich nicht da sein.
І навіщо Ти не забув мої гріхи і не очистив мого гріха? Тепер же я піду в землю, — ось встаю вранці, а мене більше немає.